М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
Mironovа
Mironovа
06.10.2021 00:56 •  История

Заполнить таблицу про новгородское княжество по колонкам. 1 колонка-название(новгородское княжество) 2 колонка-природные условия 3 колонка-хозяйство 4 колонка-политическая организация княжества 5 колонка-культура

👇
Ответ:
двоишник271
двоишник271
06.10.2021

1.Новогородское княжество

2.Стоит на реке Волхов(интересный факт: чрез неё находится Великий мост, откуда сбрасывали осужденных на смертную казнь) Вообще Новогородское княжество простиралось от балтики до урала. Сам город стоял на тороговом пути "из варяг в греки"

3.Изначально создавались благоприятные условия для развития хозяйства в виду отсутсвия внешних врагов. В основном производили тороговою продукцию: пушнину, мед, воск, рыбу и т.д.

4.Поитическая организация была отличной от остальных княжеств, в Новогороде было нечто напоминающее демократический строй общества. так как существовало вече, на котором принимались все законы, порядки. Князь -- был только воеводой, но никак не контролировал жизнь в целом.

5.Стоит сказать, что летопись здесь была развита как никогда ранее. Подтверждение тому -- широкое использование берестянных грамот среди простого народа. В ранний период развития архитектура была в особенности монументальной. выделялись софийский собор, Юрьев монастырь. Из живописцов выделялись Стефан, Микула -- расписывали Софийский собор. В 14 веке появился Феофан Грек и его знаменитая икона Преображение. А ещё в 13 веке в Новгороде появилась самобытная манера письма. Широко был популярен народный фольклор, среди которого самый главный персонаж был Садко

Объяснение:

4,5(55 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
Lusi28
Lusi28
06.10.2021
Во-первых:
Гос.строй.  В первой половине XIX в, в Англии завершилось формирование парламентской монархии. Высшая власть принадлежала монарху, правительству и парламенту. Парламент принимал законы. Сам парламент состоял из верхней палаты и нижней. Первая - это лорды, вторая община.
Во-вторых:
Экономика. В Сельском хоз. утвердился капиталистический строй при сохранении частной собственности. Лендлорды (землевладельцы) отдавали в аренду фермерам, а те в свою очередь нанимали для ее обрабатывания батраков
В-третьих: 
Рабочее движения. Условия для рабочих были сложными. Рабочий день составлял 14-16 часов, низкий уровень жизни и отсутствие обычных прав заставляло рабочих бастовать. Появилось  Лондонская ассоциация (объединение) рабочих (1840 г.). Данная организация выступала за права рабочих. 
В-четвертых: 
Внешняя политика. После поражения Наполеона, Англия смогла окончательно закрепиться как колониальная держава. В это время она смогла окончательно покорить Индию, Новую Зеландию и еще около 40 государств. Великобритания стремилась не допустить укрепление позиций таких стран как: Франция, Пруссия, Россия (после победы над Парижем, влияние России очень сильно возросло) и Австрии. 
4,6(60 оценок)
Ответ:
lanamalinena
lanamalinena
06.10.2021
Після гетьманування Івана Мазепи Правобережна Україна виявилась ізольованою від Гетьманщини. До цього спрямовувалась політика Росії і Польщі. Польські магнати, які переважно походили з давніх українських родів (Вишневецькі, Потоцькі, Чорторийські, Любомирські та інші), розширювали свої володіння і намагались захопити в свої руки управління всім життям країни. Протистояти цьому процесу не було кому. Українська знать і шляхта були переважно полонізовані,православна церква зосередилась на суто церковних справах, і тільки Греко-католицька Церква на західноукраїнських землях стала єдиним осередком українського життя.

Гайдамаччина – соціальний рух на Правобережжі у ХVІІІ столітті. Причина повстання полягає в тому, що народні маси, серед яких ще жили традиції козацької волі, не хотіли коритися владі панів і зі зброєю в руках виступали проти поневолення. Учасниками гайдамаччини були переважно незаможні селяни, наймані робітники, дрібна шляхта й нижче духовенство. Гайдамаки діяли невеликими загонами, застосовуючи тактику партизанської боротьби, несподівані напади і стрімкі рейди на панські маєтки. Перший вибух гайдамацького повстання стався в 1734 р., коли російська армія разом з козацькими полками увійшла на Правобережжя, щоб підтримати кандидатуру Августа ІІІ на польську корону. Влітку 1734 р. на престол у Польщі сів ставленик Росії Август ІІІ, і на прохання польських магнатів російське військо легко розбило повстанців. В 1750 р. гайдамацький рух спалахнув з новою силою, проте неспроможність створити цілісну організацію, а також відсутність плану дій спричинили поразку повстання.

Коліївщина – найвідоміший виступ гайдамаків 1768 року. Основною його силою було селянство. Це повстання спричинили декілька факторів:

По-перше, в південній Київщині, де зародилась Коліївщина, селяни довше користувались свободою від панських повинностей (ця територія була заселена пізніше від інших частин Правобережжя).

По-друге, панське господарство переживало складні часи перенесення збіжжевих ринків з-над Балтики до Чорного моря.

По-третє, значний вплив на селян мала близькість вільного Запоріжжя.

По-четверте, на півдні Київщини загострилися релігійнісуперечності.

На оборону Православної Церкви стала російська царицяКатерина ІІ. Саме тоді польська шляхта, вороже настроєна до Росії, організувала конфедерацію в м. Барі (містечко на Вінниччині). В цей момент гайдамаки підняли повстання, розраховуючи на російську до Відомими гайдамацькими ватажками стали Максим Залізняк та Іван Гонта. Здобувши Умань, вони вчинили жорстоку різанину панів, євреїв, католицького духовенства. Гайдамацький рух набрав великих розмірів, але зорганізувати повстанців в одну армію не пощастило. З іншого боку, Росія не виправдала надій. Генерал Кречетніков, йдучи на до повстанцям, спочатку ніби виявляв прихильність до них, але потім за завданням Катерини ІІ наказав заарештувати ватажків і віддати їх польському судові. Гонту було піддано тортурам і покарано смертю, а Залізняка заслано в Сибір.

Причинами поразки було те, що царизм вів двозначну політику щодо соціальних рухів на Правобережжі. З одного боку, він бачив у гайдамацькому русі процес дестабілізації та ослаблення Польщі, з іншого – боявся, щоб народний виступ не перекинувся на Лівобережну Україну. Коліївщина (від слів «кіл», «колоти», «колій») була стихійним і погано організованим повстанням. Але об’єктивно вона сприяла возз’єднанню Правобережної України з Лівобережною, що відбулося в кінці XVIII ст. Гайдамацький рух мав великий вплив на піднесення національно-визвольного руху в Галичині.

Опришківство – визвольний рух у Галичині, який розпочався вже у ХVІ столітті і був викликаний посиленням експлуатаціїселянства й національного гніту. Опришки використовували методи партизанської боротьби, діяли невеликими загонами, користувалися масовою підтримкою населення. Найбільшого розмаху опришківський рух набрав у 30-ті – 40-ві роки ХVІІІ ст. під проводом Олекси Довбуша (загинув 1745 р.). Згодом опришківський рух очолювали І. Бойчук, В. Баюрак, П. Орфенюк.

Отже, опришківство було невід’ємною течією національно-визвольного руху всього народу, підточувало підвалини кріпосницького ладу, мало антипольське, антишляхетське спрямування.
4,6(61 оценок)
Это интересно:
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ