121. Розвиток української культури в 1920-1930-х рр.
У 1919-1920 рр. з України виїхали видатні письменники й поети, зокрема М. Вороний, О. Олесь, В. Винниченко, В. Самійленко. На зміну їм у літературу прийшло покоління молодих, котре, спираючись на демократичні традиції дожовтневої української літератури, прагнуло до оновлення мистецтва, написання художніх творів, співзвучних власному розумінню нової епохи. Це — О. Досвітній, М. Драй-Хмара, М. Зеров, Г. Косинка, М. Куліш, М. Рильський, О. Слісаренко, В. Сосюра, II. Тичина, М. Хвильовий, В. Яловий і багато інших.
Отже, 20-ті роки характеризувалися бурхливим розвитком літератури та образотворчого мистецтва, музики та театру, кінематографа. Українська творча інтелігенція включалася в практичну діяльність зі створення декретованої партією соціалістичної культури, вносячи в неї національну сутність. Творчий потенціал українського національного мистецтва виявився настільки потужним, що всупереч усім перепонам і обмеженням ідеологічного характеру кращі його представники досягли небачених висот.
И если мировая экономика по каким-то причинам пойдет ко дну, что будут делать обладатели слитков золота, года элементарно нечего будет купить на это золота просто пожрать (не вкусно, а просто чего-нибудь слопать). Ведь реально цениться может только работо инфраструктура с землей, на которой растетр урожай, и людьми, готовыми эту инфраструктуру грамотно и эффективно облсуживать. Почему же тогда такое значение придается металлу, который не отличается ни крепкостью, ни особой красотой - ничем особенным?
1. Политические и экономические предпосылки подготавливались в течение долгого времени. Людей становилось больше , хозяйство восстанавливалось, земли начали обрабатываться по особому трехполью Это экономические предпосылки. Кроме того, в народе зрело стремление к освобождению от монголо - татарского ига. НАСЕЛЕНИЕ не желало платить дань, желало подчиняться русскому княжению. Это требовало сплочения. - все это политические предпосылки .Единая церковная организации, единая вера- православие, единый язык, память народа, который помнит о единства - тоже важные мотивы для объединения.
Объяснение:
121. Розвиток української культури в 1920-1930-х рр.
У 1919-1920 рр. з України виїхали видатні письменники й поети, зокрема М. Вороний, О. Олесь, В. Винниченко, В. Самійленко. На зміну їм у літературу прийшло покоління молодих, котре, спираючись на демократичні традиції дожовтневої української літератури, прагнуло до оновлення мистецтва, написання художніх творів, співзвучних власному розумінню нової епохи. Це — О. Досвітній, М. Драй-Хмара, М. Зеров, Г. Косинка, М. Куліш, М. Рильський, О. Слісаренко, В. Сосюра, II. Тичина, М. Хвильовий, В. Яловий і багато інших.
Отже, 20-ті роки характеризувалися бурхливим розвитком літератури та образотворчого мистецтва, музики та театру, кінематографа. Українська творча інтелігенція включалася в практичну діяльність зі створення декретованої партією соціалістичної культури, вносячи в неї національну сутність. Творчий потенціал українського національного мистецтва виявився настільки потужним, що всупереч усім перепонам і обмеженням ідеологічного характеру кращі його представники досягли небачених висот.