Якщо я був би Олександром Македонським, я б зробив сильну армію без до батька. Сам би об'єднав Македонію і Грецію, встановив би нові форми військового ладу. Я б не спалив Персеполь, не зруйнував би старі культури Тиру та Сидону, не знищив би десятки міст, найбільші цінності науки і культури переможених народів. Я б не робив союз переможця і переможеного, раба і пана. Я б не був настільки жорстоким, щоб зрівняються з гіршими тиранами. Я б не продавав в рабство тридцять тисяч доблесних фиванцев і не розіп'яв б захисників Тіра за те, що вони захищали свою батьківщину. Не став би виганяти греків зі свого війська. Нарешті не надягав би перські штани і атласні туфлі, щоб мої бойові товариші цілували мені ноги, як богу!
Объяснение: Роман Мстиславич був сином Мстислава Ізяславовича, який дістав у спадщину від батька Володимир-Волинський.
Після смерті Ярослава Осмомисла волинський князь Роман Мстиславович, на за галицьких бояр, прийшов у Галич, проте не зміг там утвердитися, бо тривали значні суперечки і боротьбі боярських угруповань.
Тільки у 1199 р. після смерті Володимира Ярославича, останнього представника династії Ростиславовичів, Роману Мстиславовичу вдалося об’єднати під своєю владою Волинське і Галицьке князівства, утворивши могутню Галицько-Волинську державу, приборкавши свавільну боярську аристократію, спираючись на дрібним феодалів та міське населення.
Столицею нового князівства стало місто Галич і Роман перевів туди свій двір.
У внутрішній політиці Роман зосередив увагу на зміцненні своє влади й ослабленні влади бояр, здолав боярську опозицію, підпорядкував собі непокірні боярські угруповання, багатьох з бояр стратив або відправив на каторгу. Також ббав про авторитет княжої влади.
Утворення єдиної Галицько-Волинської держави мало велике значення. За Романа значно зміцніли князівські позиції і центральна влада. Було створено необхідні умови для розвитку сільського господарства, ремесел, промислів, торгівлі і так далі. Саме в Романа Мстиславовича шукав притулку імператор Візантії після захоплення Константинополя хрестоносцями.
Князь Роман був високоосвіченою людиною. Народ любив його за справедливість та чесність.
Роман здобув собі авторитет походами на половців у 1197-1198 pp., 1201 p., 1204 р. та литовців, які закінчилися перемогою. У 1204 р. одержав пропозицію Папи Римського в обмін на прийняття князем католицизму коронувати його, але відмовився від цього.
У 1202 р. зміг оволодіти Києвом, об’єднавши під своєю владою всю Південно-Західну Русь. Кордони його держави проходили від Дніпра до Чорного моря і Дунаю, у її складі були землі сучасної Молдови й Північної Буковини. Він підніс міжнародний авторитет держави, бо в період феодального роздроблення всієї Європи створив єдину могутню державу, зав’язав рівноправні й дружні відносини з Візантійською і Німецькою імперіями. Галицько-Волинське князівство стало збирачем руських земель.
ответ:
объяснение: началом периода захвата руси можно считать весну 1223 года, когда отряды орды под предводительством чингисхана подошли вплотную к днепру, где на тот момент находилась граница государства.
князья на тот момент находились в состоянии вражды, поэтому не смогли дать достойный отпор захватчикам. несмотря на то, что на пришли половцы, армия татаро-монгол быстро захватила преимущество.
первое прямое столкновение между войсками состоялось на реке калке, 31 мая 1223 года и было довольно быстро проиграно. уже тогда стало ясно, что нашей армии не удастся победить татаро-монголов, однако натиск противника еще довольно долго сдерживался.
зимой 1237 года началось целенаправленное вторжение основных войск татаро-монголов на территорию руси. на этот раз армией противника командовал внук чингисхана – батый. армии кочевников удалось достаточно быстро подвигаться вглубь страны, разграбляя княжества по очереди и убивая на своем ходу всех, кто пытался сопротивляться.
основные даты захвата руси татаро-монголами
1223 год. татаро-монголы подошли к границе руси; 31 мая 1223 года. первое сражение; зима 1237 год. начало целенаправленного вторжения на русь; 1237 год. захвачены рязань и коломна. пало рязанское княжество; 4 марта 1238 года. убит великий князь юрий всеволодович. захвачен город владимир; осень 1239 года. захвачен чернигов. пало черниговское княжество; 1240 год. захвачен киев. пало киевское княжество; 1241 год. пало галицко-волынское княжество; 1480 год. свержение монголо-татарского ига.