часть казахов Старшего жуза начала принимать российское подданство прежде всего из-за вторжений Коканда и Хивы, так как была заинтересована в беспошлинной торговле с Россией. В 1817 г. султан Суйк Абылайхан-улы заявил о желании подвластных ему родов принять российское подданство. (1 причина)
Для защиты интересов империи и прекращения стычек родоправителей от генерал-губернатора Западной Сибири П. М. Капцевича потребовали отправки воинских отрядов в Старший жуз. (2причина)
второй вопрос не знаю, сори(
1. 1) Битва под Москвой; 2) Сражение у атолла Мидуэй; 3) Тегеранская конференция; 4) Капитуляция Японии.
2. «Политика умиротворения» - политика предотвращения и разрешения конфликтов путём компромисса с государством-агрессором.
3. - Б) Страна, в которой был открыт второй фронт - Франция.
4. - Б) Союзниками Германии во второй мировой войне были Италия (также в какой-то степени сюда можно отнести и Болгарию).
5. - В) Главным фронтом Второй Мировой войны был советско-германский.
6. - Б) Политика нацистов по массовому истреблению населения на оккупированных территориях называется геноцид.
7. А) 22 июня 1940 г. - 1) капитуляция Франции + 2) нападение Германии на СССР;
Б) 4 февраля 1945 г. - 4) начало работы Крымской конференции;
В) 6 августа 1945 г. - 3) ядерная бомбардировка Хиросимы.
8. А) Коалиция - 9) Временный военно-политический союз двух или нескольких государств, заключённый для совместных действий против какого-либо государства или группы государств;
Б) Концлагерь - 6) Место принудительного заключения лиц, неугодных правящему режиму;
В) Геноцид - 1) Массовое истребление людей по расовому, этническому или религиозному признаку;
Г) Гетто - 4) Районы крупных городов, где проживают этнические меньшинства, добровольно, либо принудительно;
Д) Гестапо - 2) Тайная полиция;
Е) Блицкриг - 5) Немецкая стратегия молниеносной войны;
Ж) Фюрер - 10) Вождь;
З) Аншлюс - 7) Движение за политическое объединение Австрии и Германии после Первой Мировой войны;
И) Антисемитизм - 8) Одна из форм национальной нетерпимости, выражающаяся во враждебном отношении к евреям как этническое или религиозной группе;
К) Фашизм - 3) Политическая идеология диктаторского типа, представляющая государство как высшую ценность, а народ (нацию) - объединённой корпорацией людей.
9. - В) Выдающимся советским военачальником в годы Великой Отечественной войны был Г. К. Жуков.
10. - А) В годы Второй Мировой войны Красная Армия освободила Прагу.
11. - Г) В годы Второй Мировой войны СССР не воевал с США.
12. - В) Для работы тыла в годы В.О.В. характерным лозунгом не является «Кто не работает, тот не ест».
13. Г) Битва под Москвой; Б) Сталинградская битва; А) Прорыв блокады Ленинграда; В) Битва на Курской дуге.
Не знаю то не то вибирешь
Объяснение:
Зникнення Радянського Союзу з політичної карти світу — одна з найважливіших подій другої половини XX ст. Розпад СРСР був зумовлений як об'єктивними, так і суб'єктивними причинами. Попри формально закріплене Конституцією право союзних республік на державний суверенітет Союз РСР фактично був унітарною державою. Він був створений як високоцентралізована, тоталітарна й авторитарна система, несумісна з засадами демократії, вільного та повного розвитку індивідів і націй.
Внаслідок цих та багатьох інших проблем неминуче породжувалася ціла низка внутрішніх і зовнішніх чинників, що сприяли розпадові Радянського Союзу. До внутрішніх слід віднести насамперед однопартійність, яка самим своїм змістом заперечувала можливість існування альтернативних інституцій, поглядів, думок.
Серед економічних чинників віддавалася перевага політичним, командним, а не ринковим методам управління народним господарством. Критичної межі досягли диспропорції економічного розвитку республік, регіонів, областей.
У соціальній сфері посилювався процес відчуження народу від влади та власності. Панівна ідеологія дедалі більше перетворювалася на догму, не відповідала вимогам часу, сучасній ситуації у світі.
Зовнішні чинники:
На міжнародній арені посилився накал «холодної війни». Захід намагався послабити СРСР, насамперед економічно.
Війна в Афганістані. Втрутившись до справ суверенної держави, розв'язавши на її території справжню бійню, СРСР був підданий широкому міжнародному осудові. Не користувалася ця агресія популярністю й усередині країни.
Корінним чином підривала радянську економіку гонка озброєнь. Намагаючись весь час триматися на висоті становища у цій сфері, СРСР виснажував свою й без того слабку, нестабільну, застійну господарську систему.
Всередині країни діяльно заявляли про себе нові лідери та еліти неросійських республік. Проте політична ситуація в кожній з них складалася по-різному. Найрішучіше були налаштовані народи Балти. Порівняно недавно, не з власної волі опинившись у складі СРСР, вони постійно нагадували про своє непереборне бажання вийти з нього. А Литва загалом стала лідером визвольного руху в Радянському Союзі.
Зростаюча слабкість центру викликала етнічні конфлікти на території СРСР(Першим виник вірмено-азербайджанський конфлікт, що спалахнув через спірність проблеми Нагірного Карабаху.)
Центральна влада втрачала позицію за позицією. Навесні 1990 р. вибори у республіках Балтії принесли перемогу політичним рухам, які виступали за повний суверенітет поза межами СРСР. Зміцнили свої позиції національно-демократичні сили в парламентах України, Молдови, Білорусі, інших республік. Знаменним стало явище, котре отримало назву «парад суверенітетів». Піонером у ньому стала Литва, Верховна Рада якої 11 березня 1990 р. проголосила відновлення повного державного суверенітету. А потім упродовж 1990 р. майже всі республіки, серед яких однією з перших була РРФСР (12 червня), ухвалили декларації про державний суверенітет.
Такий основоположний документ 16 липня 1990 р. прийняла й Верховна Рада Української РСР.