Глубинной причиной конфликта было нарастание экономических трудностей советской системы в условиях разных этнодемографических тенденций развития двух основных этносов Казахской ССР — русских и казахов, что вело к росту социальной и межнациональной напряженности. Рождаемость казахов, особенно в сельских регионах юга страны, продолжала оставаться на очень высоком уровне при том что детская смертность существенно снизилась. Параллельно в крупных городах страны, в том числе Алма-Ате, где имелось русское большинство, несмотря на объявленный процесс коренизации, продолжалась реализация политики русификации. На высшие руководящие посты здесь назначались как этнические казахи, так и русские. Высокий естественный прирост казахов приводил к тому что представители коренного населения выезжали в города, где возрастала конкуренция за жильё и рабочие места. Этническим казахам из сельской местности стало сложнее трудоустроиться вследствие плохого знания русского языка. Помимо личных качеств было обязательное требование — знание русского языка. В то же время для назначения этнического русского на руководящую работу в Казахстане не требовалось знание казахского языка, даже если он назначался в регионе, где преобладало казахское население. Среди населения росло недовольство.«6 января 1987 года состоялась расширенная Коллегия КГБ республики, посвящённая казахскому национализму. Отчитывался начальник 5 Управления КГБ КазССР полковник Т. Н. Нурахметов, так как вопросы межнациональных взаимоотношений, массовых беспорядков входили в компетенцию 5 Управления. В своём выступлении он отметил, что в декабрьских Алма-Атинских событиях 1986 года виноваты прежнее руководство 5 Управления и Комитета. Приводились различные цифровые выкладки, в которых, по мнению Нурахметова, таилась причина нарастания в республике национализма. Осуждающим тоном докладчик рассказывал о том, что в КазГУ количество студентов коренной национальности составляет 70 процентов, преподавателей — 80 процентов, в других вузах — обстановка и того ужасней. Тщательно анализировалось процентное соотношение по национальностям агентуры и доверенных лиц», — пишет Темирбулат Ахметов в своей документальной повести «Анатомия молчания».По его словам, другие выступления мало чем отличались от основного доклада.«И лишь заместитель начальника Управления КГБ по Алма-Атинской области полковник Турсун Айжулов отметил: „Мы объявили крестовый поход только против казахского национализма, но ведь нередки и факты проявления великорусского шовинизма, во многих случаях провоцирующие первое, а об этом почему-то никто не задумывается“».Выступления начались с мирной демонстрации 16 декабря, первые группы казахской молодёжи вышли на Новую (Брежнева) площадь столицы с требованиями отмены назначения Колбина. Правительство в Москве передало дело МВД, для разгона митинга. В городе сразу была отключена телефонная связь, эти группы были разогнаны милицией (операция «Метель»). Были собраны отряды спецназа из сибирского военного училища, а также курсанты местного пограничного училища. Слухи о выступлении на площади мгновенно облетели весь город. Утром 17 декабря на площадь имени Л. И. Брежнева перед зданием ЦК вышли уже толпы молодёжи, возглавляемые активными национал-патриотами. Плакаты демонстрантов гласили «Требуем самоопределения!», «Каждому народу — свой лидер!», «Не быть 37-му!», «Положить конец великодержавному безумию!» Два дня шли митинги. На второй и третий день выступлений для поддержания порядка в городе стали использоваться рабочие дружины.
Напад печенігів на київ та його облога змусили святослава терміново повертатися до столиці. та в києві йому довго не сиділося. розігнавши степову орду, впорядкувавши державне іння та поховавши в 969 році свою матір, стару княгиню ольгу, святослав знову повернувся до дунайських справ.за час його відсутності на ситуація там ускладнилася. в 969 році у візантії проголосили імператором цимісхія, який не бажав зміцнення русі і виступив тепер уже визволителем болгар від русів. при його підтримці болгарське населення повстало і розпочало бойові дії проти київських дружин.літопис розказує, що спершу переяславець взяли в облогу болгари та святослав розбив їхнє військо й опанував тракією і македонією та підійшов мало не до царгорода.спроби цимісхія відкупитися від святослава успіху не мали - київський князь вірив у свою перемогу. та візантійський імператор, зібравши військо з усієї імперії, на початку 971 року виступив проти святослава. перевага сил тепер уже була у цимісхія, і князю прийшлося відступати. закриваючи відступ русам в гирло дунаю увійшла візантійська ескадра брандерів з "грецьким вогнем" і облягла доростол, ставку святослава. щоб зберегти свій флот від "грецького вогню", князь наказав витягти свої лодії на берег. облога доростола тривала три місяці. головні бої розгорілися 23 і 24 липня.втрати русичів були великі, греки рахують їх у 16 тисяч. але і грецькі війська танули в жорстоких боях, і вже не мали сил здолати оборону русичів. тому цимісхій з радістю прийняв пропозицію святослава завершити справу миром.за укладеним трактатом, святослав віддав грекам невільників, зрікався завойованих територій в болгарії і прав на грецькі колонії в криму. окрему угоду було укладено про торгівлю.візантія забезпечувала княже військо провіантом на зворотну дорогу. святослав також зустрівся з цимісхієм. імператора вразила простота київського князя. був він середнього зросту, кремезний і сильний, мав короткий ніс, сині очі, густі брови і виглядав суворо. був гладко голений, з довгими вусами і "козацьким оселедцем" на голові. відзначався від своїх воїнів лише тим, що мав у вусі золотий "ковток". одежа його була проста, полотняна, як і в його воїнів, разом з якими він гріб веслом. після завершення переговорів і укладання угод значно поріділа флотилія князя святослава відпливла з дунаю до дніпра.підійшовши до дніпровських порогів, святослав побачив, що береги дніпра опановані великою печенізькою ордою. як вважають історики, печенігів на святослава намовив візантійський імператор.бажаючи зберегти свої кораблі, князь святослав відмовився покинути їх з військовою здобиччю і не захотів пробиватися до києва суходолом, тому і залишився зимувати в білобережні. а печеніги, маючи значно більше військо, чекали на порогах, коли княжа дружина вийде з лодій. весною 972 року князь вирішив пробиватися до києва через орду боєм, у його війську почався голод.у бою з переважаючими силами печенігів на острові хортиця князь святослав загинув. до києва пробилася лише княжа кіннота з воєводою свенельдом.так закінчив свій ратний шлях князь святослав, один із найгероїчніших київських князів.певно є історична справедливість у тому, що через 500 років саме на хортиці, нижче порогів дніпра, відродиться українське козацтво - послідовники княжої морської слави, яке й образом своїм нагадуватиме нам князя святослава.
