Спочатку туніки були вовняні, з 4 ст. н. е. їх виготовляли з льону. Це перекинуте на плечах полотно завдовжки до колін (чоловічі) або до кісточок (жіночі), з вирізом для голови. Боки зшивали, залишаючи отвори для рук (пізніше стали й пришивати рукави). Туніки прикрашали вишивкою або тканою каймою іншого кольору. Жінки на туніку з рукавами одягали безрукавну туніку-столу, чоловіки — тогу.
ТОГА
Це було полотно вовняної тканини еліптичної форми, яка драпувалась навколо торсу через ліве плече так, що руки лишались вільними[1]. Довжина тоги могла сягати 6 м, а округлий край міг відстояти від прямого у найширшому місці на 2 м.
Право носити тогу мали тільки римські громадяни (тому вони називалися togati, однина togatus). Засуджений до заслання римський громадянин також втрачав право носіння тоги[2]. Первісно тоги носили й жінки, надалі жіночі тоги замінили тунікоподібні столи.
1) Эпо́ха дворцо́вых переворо́тов — это временной промежуток в политической жизни России XVIII столетия, когда переход высшей государственной власти происходил путём совершения гвардейцами или придворными дворцовых переворотов.
2) Этому явлению благоприятствовало отсутствие чётких правил наследования престола при непрестанной борьбе дворцовых группировок. В условиях абсолютной монархии дворцовый переворот оказывался единственным действенным обратной связи между верховной властью и обществом, точнее, его дворянской верхушкой.
ТУНІКА
Спочатку туніки були вовняні, з 4 ст. н. е. їх виготовляли з льону. Це перекинуте на плечах полотно завдовжки до колін (чоловічі) або до кісточок (жіночі), з вирізом для голови. Боки зшивали, залишаючи отвори для рук (пізніше стали й пришивати рукави). Туніки прикрашали вишивкою або тканою каймою іншого кольору. Жінки на туніку з рукавами одягали безрукавну туніку-столу, чоловіки — тогу.
ТОГА
Це було полотно вовняної тканини еліптичної форми, яка драпувалась навколо торсу через ліве плече так, що руки лишались вільними[1]. Довжина тоги могла сягати 6 м, а округлий край міг відстояти від прямого у найширшому місці на 2 м.
Право носити тогу мали тільки римські громадяни (тому вони називалися togati, однина togatus). Засуджений до заслання римський громадянин також втрачав право носіння тоги[2]. Первісно тоги носили й жінки, надалі жіночі тоги замінили тунікоподібні столи.