У січні 1905 р. в Росії спалахнула революція. По всій імперії, в тому числі і в Україні, розпочалися виступи робітників, які висували політичні та економічні вимоги. Слідом за робітниками на боротьбу із самодержавством піднялись селяни. На осінь 1905 р. уся Росія була охоплена революційним рухом. Збройні сутички робітників з військовими та поліцією мали місце і в Україні. Революційний процес охопив також службовців, учителів, студентську молодь. Революція сприяла посиленню українського національного руху і дещо послабила національне гноблення. Особливо енергійно розгорнулася пропаганда автономії України, що було основною вимогою усіх український політичних партій. Одним з найважливіших здобутків революції став вихід українських газет, журналів та інших видань. Революцiя сприяла iнтенсивному створенню легальних українських органiзацiй, серед яких чiльне мiсце посiдали Просвiти, а також українськi клуби, численні студентські, кооперативні та iншi органiзацii, яких основне завдання були освітня робота, піднесення національної свідомості та національно-визвольного руху. Важливого значення набула політична діяльність діячів українського руху в Державній Думі, де було утворено українську думську громаду.
Как реформировалась экономика СССР в годы перестройки?
Кризис 80х годов требовал реформ, поэтому с 1985 годов начались эти долгожданные реформы.
Была разработана программа экономических реформ, по которой предусматривалось расширение самостоятельности предприятий, при хозрасчете и самофинансировании. Реформы также предполагали развитие частного сектора в форме кооперативов, а также интеграцию в мировой рынок, сокращение числа министерств.
Были придумана «программа 500 дней». По этой программе должна была быть реализована приватизация государственных предприятий, ограничение экономической власти центральных властей СССР. Но эта программа так и не была реализована.
Каковы были результаты реформ?
Сначала страна быстро вступила в глобальные преобразования, которые закончились полным крушением СССР. Было издано сотня законов, рост национального дохода сначала вырос на 4%, а потом сократился на 10%. Экономическая обстановка значительно ухудшилась, сопровождаясь товарным дефицитом, низкой платеже рубля, усилением так называемого черного рынка. Однако, появился частный сектор – это совершенно новое явление.
Также были приняты законы, которые предусматривали децентрализацию, собственность приватизировалась частично, трудовые коллективы могли теперь арендовывать предприятия.
ЛІТОПИСАННЯ
У середині XIII ст. у Холмі розпочинаються роботи над створенням видатної пам'ятки Галиць-ко-Волинського літопису. Він складається із двох частин - Літописця Данила Галицького й Волинського літопису. їх писали різні люди. Автором першої частини, можливо, був боярин Діонісій Павлович. Він є виразником поглядів Данила Романовича та його прихильників серед бояр.
АРХІТЕКТУРА
Архітектура Галицько-Волинської держави від-зиачається яскравою самобутністю. Ії бурхливий розвиток зумовлювався широкомасштабною діяльністю Данила Романовича, розпочатою в 30-х роках XIII ст. і спрямованою на розбудову існуючих та заснування нових міст. Останні виникали насамперед як укріплені пункти, тому першочергова увага приділялася фортифікаціям: валам, стінам, брамам, замкам, кам'яним вежам - донжонамі. Вони зводилися на основі поєднання місцевих традицій із здобутками західноєвропейської військової науки (Холм, Данилів, Стожок, Стовп та ін.). У нових містах головна увага зосереджувалася на спорудженні укріпленої князівської резиденції. Чільне місце будівництво міст посідало в діяльності Василька та його сина Володимира.
ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО
На жаль, зразків образотворчого мистецтва XIII -першої половини XIV ст. до нашого часу зберіглося дуже мало. Воно продовжувало розвиватися на візантійській традиції, збагаченій впливом місцевої народної творчості. Важливе місце в цей час належало монументальному малярству. Збереглися тільки окремі фрагменти робіт майстрів, котрі працювали переважно над оздобленням храмів. Вони розробляли різні підходи до прикрашання їх інтер'єрів. Наприклад, верх холмського собору Св. Іоанна Златоуста був оздоблений «зорями золотими на лазурі». Фресками прикрашалися володимирський Успенський собор, собори Св. Дмитрія у Володимирі-Волинському та Св. Георгія в Любомлі, церква Св. Онуфрія в Лаврові, монастирська печерна церква в Бакоті.