«Прийнявши імператорський титул, Карл звернув увагу на недосконалість законів його народу — адже франки мали два закони, які дуже різнилися» — 800 р.
«Коли курайшити дізналися, що Пророк і його супутник залишили Мекку, то вони почали шукати їх у різних напрямках» — 610 р.
«Після цих подій помер Xiльдерік, і замість нього почав правити його син Хлодвіг» — 498 р.
«Після освячення собору Юстиніан обійшов його і вигукнув: “Слава Богу, який визнав мене гідним для звершення такого дива. Я переміг тебе, о Соломоне!”» — 537 р.
Відповідь: В, Г, Б, А.
ответ:Могила Петро Симеонович (1596-1647, рум. Petru Movil?) - святий; політичний, церковний і освітній діяч України, з 1633 р. митрополит Київський і Галицький. Фундаментальні праці П.Могили разом із працями київських учених, які продовжували його напрям, – І.Гізеля, Д.Туптала, С.Яворського, Ф.Прокоповича, становили підґрунтя богословської освіти в Україні й Російській імперії аж до середини ХІХ ст. П.Могила задумав іще дві грандіозні праці: “Житія святих” (написав їх уже Д.Туптало) й загальне виправлення слов’янського тексту Острозької Біблії (над чим богословии працювали до кінця XVІІІ ст.). Завдяки невтомній діяльності П.Могили та його однодумців Київ у другій чверті ХVІІ ст. перетворився на центр православної європейської освіченості й богословської культури. Місце конфесійної нетерпимості попередніх десятиліть заступили ідейна толерантність і прагнення до культурно-духовного синтезу. Митрополитові була близькою ідея зближення східної і західної церков, навіть їхнє об’єднання на конфедеративних засадах (із визнанням Києва церковним центром, рівним Риму й Константинополю, як свого часу пропонував М.Смотрицький, і закріпленням за його духовним главою звання патріарха). Але досягати примирення він аж ніяк не
Объяснение:
