Північніше скіфів жили племена, відомі стародавнім авторам під іменами будівель, гелонів, неврів. За східним кордоном Скіфії простягалися землі савроматів. Західними сусідами скіфів були фракійці, які займали територію від Карпат на півночі до Егейського моря на півдні. Фракійські племена були осілими хліборобами і скотарями. Найбільш відомі гети, трібалли, агафірси, одриси. На початку V ст. До н. е. одриси створили державу, підпорядкувавши собі і деякі інші племена. Засновник одриського царства Терес I видав свою дочку заміж за скіфського царя Аріапіфа, від цього шлюбу народився Октамасад. У наступного царя фракійців Сіталка намагався сховатися Скіл, переслідуваний за зраду скіфським звичаям. Між скіфами і фракійцями існували тісні торговельні та культурні зв'язки. Наприклад, у фракійців набули поширення скіфські мечі-акінаки і щити, а у скіфської знаті - фракійські срібні судини.
У Прикубання і на східному узбережжі Азовського моря сусідами скіфів були сінди і меоти. Їх основними заняттями були Плужне землеробство, пастушеське скотарство і рибальський промисел. Деякі синдські і меотські племена складалися в залежності від скіфів. В результаті тісного спілкування відбувалося змішання скіфської і меотської культур на Північно-Західному Кавказі.
З VI ст до н. е. в Північному Причорномор'ї існували грецькі міста-держави, в числі яких Тіра (в гирлі Дністра), Ольвія (на Бузькому лимані), Херсонес (Сучасний Севастополь), Пантікапей (сучасна Керч) та інші. Грецькі колонії виникали за згодою місцевих племен, скіфи були зацікавлені в постійних торгових, політичних і культурних зв'язках з греками. Скіфи купували в причорноморських містах вино, оливкову олію, рибу, сіль, вироби грецького ремесла.
Греки вивозили зі Скіфії худобу, хліб, хутра, мед, а також рабів. На початку V ст. До н. е. міста, що лежали по берегах Керченської протоки, об'єдналися під владою Пантікапея, утворивши Боспорську державу. Населення Боспору було змішаним, значну його частину становили меоти і скіфи. Час від часу боспорці, як і жителі інших грецьких держав Причорномор'я, опинялися в данніческой залежності від Скіфського царства
Объяснение:
Відповідь:Рейхстаг [1] (нім. Reichstag) — вищий станово-представницький орган Священної Римської імперії. Попередником рейхстагу як інституція, що представляє інтереси політичної еліти імперії, був гофтаг — надвірна рада при імператорі, що виникла у XII столітті. В рамках проведення «імперської реформи» 1495 року було досягнуто згоди між імператором Максиміліаном I й вищими станами імперії про започаткування рейхстагу як вищого представницького органу імперських станів із законодавчими та судовими функціями. Вестфальською мирною угодою 1648 року повноваження рейхстагу було значно розширено, в результаті чого він перетворився на верховний законодавчий орган влади і центральний елемент всієї конституційно-правової системи Священної Римської імперії. З 1663 року рейхстаг набув постійного характеру й до падіння імперії 1806 року засідав у Регенсбурзі.
Пояснення: