Однієї з трагічних сторінок історії Київської Русі XIII ст. є монголо – татарська навала.
Уже перші наслідки завойовницьких походів монголів були катастрофічними для слов´янських земель:
1. Руйнація та падіння ролі міст.
2. Занепад ремесла і торгівлі. Зменшення виробництва товарів спричинило занепад торгівлі.
3. Демографічні втрати. Фізичне знищення, рабство та втечі стали чинниками, які помітно зменшили кількість населення на півдні Русі.
4. Знищення значної частини феодальної еліти. Загибель у боротьбі з завойовниками багатьох професійних воїнів-феодалів — князів та дружинників.
Встановлення золотоординського іга на Русі мало свої особливості:
1) руські землі не увійшли безпосередньо до складу Золотої Орди;
2) на території Русі не було створено постійно діючого адміністративного апарату завойовників.
3) толерантне ставлення золотоординців до християнства та православного духовенства (відповідно до монгольських стереотипів поведінки хан міг і мусив вимагати від завойованих народів покірності, виконання наказів, але не відмови від віри, традицій та звичаїв).
Саме ці особливості золотоординського панування значною мірою дали змогу східним слов´янам не тільки зберегти власну етнічну самобутність, а й накопичити державотворчі сили.
Монгольське завоювання зумовило появу тривалих тенденцій, які помітно вплинули на історичний розвиток східних слов´ян, якісно змінили характер державних структур, наклали значний відбиток на ментальність народу.
Отже, загальмувавши соціально-економічний розвиток Русі, суттєво деформувавши суспільні відносини, помітно вплинувши на етнічні процеси, якісно змінивши структуру влади в північно-східних руських землях, монгольське нашестя та золотоординське іго наклали свій відбиток на Східну Європу, глибинно, на багато віків уперед, підкоригували її історію.
Классицизм - художественный стиль и эстетическое направление в европейском искусстве XVII - XIX вв.
Как определенное направление сформировался во Франции в XVII веке. Французский классицизм утверждал личность человека как высшую ценность бытия, освобождая его от религиозно-церковного влияния.
В основе классицизма лежат идеи рационализма.Классицизм устанавливает строгую иерархию жанров, которые делятся на высокие (ода, трагедия, эпопея) и низкие (комедия,сатира, басня). Каждый жанр имеет строго определённые признаки, смешивание которых не допускается.
Существует правило Трех Единств: места,времени,действия .
Правдивость характеров героев классицисты видели в строгой подчиненности внутренней логике.Единство характера героя – важнейшее условие эстетики классицизма.
Представители классицизма в литературе: Франсуа Малерб, Вольтер, Мольер (Скупой, Тартюф), Корнель (Сид, Гораций), Жан Батист Расин (Андромаха, Федра), Д.Фонвизин (Недоросль, Бригадир), А.Кантемир, А.Сумароков, И.Хемницер, М.Ломоносов, Г.Державин.