8) ясир- пленные[1], которых захватывали турки и крымские татары во время походов на русские, украинские, польские, валахские, молдавские земли, а также калмыки, ногайцы и башкиры во время походов на оседлые поселения Поволжья, Урала и Сибири[2] с XV — до середины XVIII века
Га́лицько-Воли́нське, або Ру́ське королі́вство — середньовічна монархічна держава у Східній Європі. Існувало у 1199—1349 роках. Керувалася князями і королями із династій Рюриковичів, П'ястів та Гедиміновичів. Утворене волинським князем Романом Мстиславичем внаслідок приєднання Галицького князівства у 1199. Після коронації Данила Романовича у 1253, стало Руським королівством, спадкоємцем Київської династії, продовжувачем європейських, руських політичних і культурних традицій.Одне з найбільших князівств періоду феодальної роздробленості Русі. До його складу входили Галицька, Перемишльська, Звенигородська, Теребовльська, Володимирська, Луцька, Белзька, Холмська та Берестейська землі, Пониззя (пізніше Поділля) а також територія між Східними Карпатами, Дністром і Дунаєм — Шипинська та Берладська землі, на яких згодом виникло Молдавське князівство
Важный пункт каботажных связей с районами Русского Севера. Крупнейшее транспортное предприятие города Архангельска. Такое географическое расположение считается выгодным, так как обеспечивает прямой выход через Белое море в Мировой океан[1] как в западном, так и в восточном направлении без ограничений по проливам[2]. Порт располагает значительными резервами портовых и подъездных железнодорожных мощностей[2] , в отличие от других действующих портовых площадок Северо-Западного региона России.
Архангельский морской порт принимает и отправляет пиломатериалы, целлюлозу, уголь, оборудование, металлы, промышленные и продовольственные товары.
Объяснение: