ходит дюжина дядек в тюрбанах с голым торсом. каждый из них держит свой ятаган, наводя мандраж на жителей.
заходят по 2-3 чел в домик, берут определенную сумму, но естественно, дань огромная, такой суммы нет, они начинают сами все переворачивать и находят(или не находят). за один или второй наказание, либо убивают на месте либо к столбику в центре, и пиндят валками, либо просто в орду пахать огородик.
если даже подсчитать приблизительно, чуть больше половины в лучшем случае, умирало населения при их навале. при сборе дани же, около 10%
регресия так сказать на лицо.
Слов’яни від самого початку своєї історії виступали як племена. Племена очолювали обрані громадою вожді. Саме за вождями закріплювалася верховна влада. До їхніх повноважень належали: розподіл продуктів, організація оборони під час воєн, спорядження військових дружин тощо. Особливу роль у житті слов’ян відігравали ради, на яких ухвалювали найважливіші рішення. Коли з’являлася потреба боронитися від сильного ворога, слов’янські племена об’єднувалися у великі військові союзи. Утворення великих союзів племен свідчить про такий рівень суспільних відносин, що передує державі. Отже, давні слов’яни в 5-7 ст. наблизилися до створення держави.