Объяснение:
Йосиф Сліпий
Видатний богослов, глава греко-католицької церкви
Народився 17 лютого 1892 р. в с. Заздрість (тепер Теребовлянського району Тернопільської області). Здобув блискучу освіту в Європі. З 1926 р. очолював духовну семінарію та богословську академію у Львові. У вересні 1917 р. був посвячений митрополитом А. Шептицьким у сан священика і понад 20 років був його найближчим соратником.
У листопаді 1944 р. Й. Сліпий очолив греко-католицьку церкву. Він посів пастирське місце саме в той час, коли почалися переслідування уніатської церкви з боку радянської влади. Вночі 11 квітня 1945 р. митрополита і весь греко-католицький єпископат було заарештовано, а вже в березні наступного року у Львові було організовано собор, що проголосив «саморозпуск» греко-католицької церкви, яка фактично перейшла на нелегальне становище.
Майже десять років патріарх Й. Сліпий перебував у сталінських таборах Сибіру, Красноярського краю, Мордовії. У 1953 р. його звільнили, заборонивши повертатися до Львова, й відправили до будинку інвалідів під Єйськом (Краснодарський край), де він працював сторожем. Активно листувався з віруючими, таємно висвячував священиків, писав пастирські послання.
У 1957 р. його було знову заарештовано й ув'язнено на 7 років. За нього клопотали віруючі, ієрархи різних церков неодноразово зверталися до радянського уряду з проханням про звільнення митрополита. Лише в 1963 р. клопотанням Папи Іоанна XXIII Й. Сліпого було звільнено і він виїхав до Риму.
У Римі почав діяльність з розбудови церковного життя: в 1963 р. виступив на II Ватиканському Соборі й домігся надання Львівсько-Галицькій єпархії патріархального статусу, в 1966 р. відновив діяльність Українського католицького університету в Римі. Його зусиллями 1969 р. у Римі збудовано собор Св. Софії, відновлено видання журналу «Богословіє», випуск джерельно-богословських праць (вийшло понад 100 томів).
У 1965 р. Й. Сліпий став кардиналом, верховним архієпископом. Перебуваючи на цій посаді, він у 1968—1976 pp. відвідав найбільші українські громади в 14 країнах Європи та Америки, що сприяло консолідації українства всього світу.
Помер 7 вересня 1984 р. Був похований у збудованому ним соборі Св. Софії в Римі. У 1992 р. відповідно до його заповіту прах було перенесено на Батьківщину в собор Св. Юра у Львові.
Война принесла победу молодой американской республике и утвердила независимость Соединенных Штатов. Но она вместе с тем имела своим следствием и серьезные финансовые и экономические трудности.
1. Необходимость значительных денежных средств на военные расходы и отсутствие у конгресса прав на введение и сбор налогов повлекли за собой выпуск большой массы бумажных денег, не обеспеченных золотой и серебряной наличностью. Всего за период войны конгресс выпустил около 200 млн. долл. бумажных денег и, кроме того, 250 млн. было выпущено отдельными штатами.
Основная тяжесть вызванных войной экономических трудностей ложилась на плечи рабочего класса. Рост дороговизны росту задолженности со стороны малоимущих слоев населения.
С проведением реформы денежного обращения и обмена бумажных денег на монетуы положение должников серьезно осложнилось. Вместо дешевых денег, которые должник получил в свое время в долг, он обязан был возвратить теперь этот долг в значительно более дорогой твердой валюте.
2. Наряду с ростом частных долгов за время войны сильно вырос и государственный долг Соединенных Штатов.
3. Фермеры, ремесленники и рабочие, вынесшие на своих плечах основную тяжесть войны, требовали решительной демократизации общественных порядков и улучшения условий жизни. Еще в июне 1783 г. на почве растущего недовольства вспыхнуло восстание в армии. Повстанческий отряд направился в Филадельфию, чтобы заставить конгресс выполнить свои требования.
4. Восстание Шейса было кульминационным пунктом демократического движения, развернувшегося после войны за независимость. Оно показало господствующим классам всю глубину недовольства масс итогами войны, победоносный исход которой был обеспечен их героическими усилиями и самоотверженностью.
5. Суверенитет штатов остался как декларация, будучи существенно ограничен на деле утратой внешнеполитических и ряда финансовых полномочий, запретом на изменение конституционной формы правления и сецессию – выход из состава федерации по собственному решению. Штатам были предоставлены лишь полномочия местного самоуправления и установления избирательного ценза.
Русско-польская (Смоленская) война 1632-34 год.
Освобождение Смоленска и других приграничных территорий.
По окончании действия перемирия, воевода Шейн в декабре 32 года осадил Смоленск, в августе прибыл Вл.Ваза и взял в окружение армию Шейна, в начале 34 г. Шейн капитулировал. Ваза попытался взять крепость Белую, но неудачно.
В Поляновке (1634) Ваза отказался от претензий на русский престол. Территории захваченные русскими в ходе войны возвращались
Русско-польская война 1654-1667 год (переход Украины в подданство России)
Борьба за Левобережную Украину, после решения Земского собора поддержать восстание Хмельницкого.
В 1654 г. Русские взяли Смоленск, Беларусь, Литву, часть Украины. В 1660 г. армия Шереметьева и Юрия Хмельницкого потерпела поражение под Чудновом.
Андруссовское перемирие (1667). Россия приобретала Смоленск, Северские земли, Левобережную Украину, временно Киев. В 1686 г был заключён "Вечный мир" с Польшей - России переходил Киев, Польша вступала в "Священную лигу" против Крыма и Турции