У 1824 р. в Україні (село Трощин, тоді — Канівського повіту на Київщині) було збудовано перший цукровий завод, а загалом у першій половині 19 - го століття було збудовано близько 200 цукроварень. Цукрова галузь посідає перше місце у промисловості України і Україна забезпечує 90% виробництва цукру в Російській імперії. Друге місце належало суконній промисловості (160 фабрик). Розвивалося також військова (завод «Арсенал» у Києві, порохові заводи у Шостці, корабельні у Херсоні та Миколаєві тощо), металургійна промисловість, машинобудування. Кількість промислових підприємств вже у першій половині століття сягнула 649.
Український експорт (зерно, вовна, цукор) становив 60% загальноімперського.
У 40-і рр. розгортається перехід від мануфактур до фабрик із застосуванням машин (парових тощо). У Києві, Луганську, Катеринославі, Ромнах, Кременчуці створюються перші машинобудівні заводи, наприклад вже у 1840 р. Яхненком і Симиренком засновано у Млієві фабрику сільськогосподарських машин.
На середину 19 століття розвиток ринкових відносин спричинив глибоку кризу феодальної системи, включно з поміщицькими мануфактурами.
1858 р. кількість підприємств зросла до 2473, у 1869 р. налічувалося вже 3712 промислових і кустарно-ремісничих закладів, у 1900 р. — 5301. Самих лише машинобудівних підприємств у 1884 р. налічувалося 75.
Реформи другої половини століття (відміна кріпосного права і т.п.) прискорили розвиток ринкових відносин, сприяли промисловому перевороту в Україні. Мануфактурне виробництво практично повністю було замінене на фабрично-заводське з використанням найманої робочої сили та різних машин (парових, потім двигунів внутрішнього згоряння та електричних).
Особливість промислового перевороту в Україні полягала , що з 60-х років у першу чергу почало розвиватися будівництво та використання залізниць. З 1863 р. почалося спорудження першої в Наддніпрянській Україні залізниці між Одесою і Балтою, а вже на кінець століття довжина залізничних колій в Україні становили 8400 км.
За 1861 — 1900 р.. видобуток вугілля в Україні зріс більш, як у 115 разів і становив 691,5 млн пудів (70% всього видобутку в імперії), залізної руди — відповідно в 158 разів і 210 млн пудів (більше половини всього видобутку в імперії), виплавка чавуну — досягла 92 млн пудів (більше половини всього видобутку в імперії), трохи менше половини — заліза та сталі, 70% прокату металів.
Слабким місцем промисловості було те, що лише 15% промислових підприємств на території України випускали готову продукцію, решта — давали сировину та напівфабрикати, які вивозилися в інші частини імперії.
У сільському господарстві товарне виробництво найінтенсивніше розвивалося на Правобережжі (родючі ґрунти, транспортні комунікації до морських портів). В Україні вирощувалося 90% експортної пшениці імперії, 43% світового врожаю ячменю, 20% — пшениці і 10% — кукурудзи. Інтенсифікація призвела до утворення надлишку робочої сили в сілському господарстві — 7,3 млн чоловік з 10,7 працездатних.
Чисельність міського населення зросла у 2,5 рази і становила 1457 тис. чол. У 80-90-ті роки в Харкові, Києві, Одесі, Катеринославі з'явилися електростанції, в 1892 р. в Києві пущено перший в імперії трамвай, за ним — в Катеринославі, Житомирі, Єлісаветграді, Севастополі. На початку 80-х встановлено телефонний зв'язок в Одесі, пізніше — в Києві (перша в імперії державна телефонна станція), Маріуполі.
В 1887 р. на обліку знаходилося 1480 тис. робітників, з яких 84% були корінними жителями, з них понад 52% назвали рідною мовою українську.
ответ:Внешняя политика Екатерины II Великой во время её правления Российской Империей была достаточно агрессивной и привела к значительному расширению западных и южных границ государства.«Основные события внешней политики Екатерины Великой»
Год/событие Результат
1764 – Нормализация отношений с Пруссией и подписание союзного договора.
Заложена основа последующему образованию «Северной системы» — объединению Англии, Швеции, Пруссии, России и Дании против набирающих силу Австрии и Франции
1768 – Начало русско-польской войны (1768-1772)
Часть польской знати было возмущено вмешательством России во внутренние дела Речи Посполитой и объявило войну польскому королю А. Понятовскому — ставленнику Екатерины II. Российские войска были введены на территорию польши для поддержки
1768 – Начало русско-турецкой войны (1768-1774)
Турецкий султан обвинил Российскую Империю в нарушении государственных границ и объявил войну.
1770 – Захват Азова и Таганрога
Эти ключевые позиции в первой русско-турецкой войне обеспечили дальнейший успех в Крыму.
1771 –Поход в Крымское Ханство
Место крымского хана занимает русский ставленник – Сахиб Гирей
1772 – Окончание русско-польской войны (1768-1772) и Первый раздел Речи Посполитой Расширение Российской Империи за счёт присоединения части латвийских земель и Восточной Белоруссии.
1774 – Окончание русско-турецкой войны (1768-1774) В результате заключения Кючук-Кайнарджийского мира Российская Империя обрела протекторат над Крымским Ханством и получила два важных порта в Черном Море.
1777 – Подавление Суворовым попытки восстания в Крыму Признание Турцией русского ставленника на посту крымского хана – Шахин Гирея
1779 – Посредничество России в регулировании «войны за Баварское наследство» Положена основа будущему союзу с Австрией
1780 – Принятие декларации о «вооруженном нейтралитете» Союз с европейскими державами с целью защиты судоходства во время войн за независимость североамериканских колоний.
1782 – Подписание договора «греческий проект» с Австрией Планирование будущего раздела Балкан и возрождения Византийской Империи
1783 – Манифест о присоединении Крымского Ханства к Российской Империи После подавления Восстания против Шахин Гирея был закреплен статус постоянного присутствия и влияния на территории Черного моря – начато строительство черноморского флота.
1783 – Подписание «Георгиевского трактата» с Грузией Усиление влияния в кавказском регионе
1787 – Начало русско-турецкой войны (1787-1791) Защита ранее приобретенных территорий
1788 – Начало русско-шведской войны (1788-1790) Защита ранее приобретенных территорий
1790 – Окончание русско-шведской войны (1788-1790) После блокировки шведской эскадры в Выборгской бухте и заключения Верельского мира границы остались в прежних пределах.
1790 – Взятие Измаила Суворовым Одна из ключевых побед во второй турецкой компании
1791 – Окончание русско-турецкой войны (1787-1791) Ясский мир закрепляет позиции Российской Империи в черноморском регионе и отодвигает границу до Днестра.
1792 – Вторая русско-польская война (1792) Екатерина II пришла на польско-литовским феодалам выступающим против принятой в Речи Посполитой конституции 3 мая 1791 года. Спустя полгода после победы над сторонниками конституции был организован Гродненский Сейм на котором объявили о втором разделе Речи Посполитой
1793 – Второй раздел Речи Посполитой После подкупа польского короля Станислава Понятовского Россия получает центральную Белоруссию и Новороссию
1794 – Подавление Суворовым восстания Костюшко в Польше Подготовка почвы к третьему разделу Польши.
1795 – Третий раздел Речи Посполитой Россия получает Волынь, герцогство Курляндское, западную Белоруссию и Литву.
1796 – Русско-персидская война Выполнение условий «Георгиевского трактата» — усиление позиций в кавказском регионе.
Объяснение: