У різних авторів є різні вказівки як на імена, так і число давньгогрецьких мудреців, так і на приписувані кожному з них вислови. За словами Цицерона, всі вони відрізнялися не тільки видатною моральною силою і глибоким життєвим досвідом, але і проникливістю розуму і ясністю думок. На перший план висувається то політична їх діяльність, то духовна спадщина.
Відмінні риси «Семи мудреців» тісно пов'язані з характером дорійців. Платон називає їх послідовниками, любителями та учнями лакедемонської дисципліни і знаходить подібність між гномічною та лаконською промовою. Чотири з них були, безсумнівно, доричного походження (Піттак, Солон, Клеовул, Періандр), п'ятий — спартанець (Хілон).[1]
Піттак з Мітілени на острові Лесбос, Солон Афінський, Клеовул з Лінда на острові Родос і Періандр Коринфський були законодавцями і військовими, або й володарями своїх рідних міст. Хілон, ефор у Спарті, був найстільки ж відомим своєю політичною далекозорістю, скільки й властивим йому слособом висловлюватися, який отримав від його імені назву Хілонівського. Фалес Мілетський та Біас з Прієни в Карії виступали радниками царів. Деякі виключають з цього списку Періандра Коринфська і називають замість нього іншого мудреця того ж імені, або Місона.
Є легенда про зустріч семи мудреців у Дельфах, де вони вирішили, що наймудрішими є вислови «пізнай самого себе» і «нічого понад міру».
Вече - собрание горожан для решения общественных дел, а также место этого собрания. Вервь - древняя общинная организация на Руси и у хорватов; местная община с определёнными поземельными границами и круговою ответственностью в определённых случаях. Упоминается в «Русской Правде». Народное ополчение - Это нерегулярная группа воинов, которых собирали в крайнем случае (внезапной войны). Военная демократия - термин, введённый в научный оборот Льюисом Морганом в своём труде «Древнее общество» для обозначения организации власти на стадии перехода от первобытнообщинного строя к государству. Полноправными членами общества считались взрослые и здоровые мужчины. ...
В популярной литературе пещеры с наскальными рисунками часто называют палеолитическим Лувром или Эрмитажем. Сравнение не совсем удачное: любая картинная галерея - отдельные полотна, мало связанные с помещением. Пещерные изображения при к изгибам, выступам и трещинам той скалы, на которую они нанесены, используют ее фактуру и цветовую гамму.Иногда рисунки древнего человека являются палеозоологическими загадками. Например, из 93 известных наскальных изображений пещерного льва лишь 13 - "типичные" львы; остальные похожи на льва и тигра одновременно.Нет, для наших далеких предков гравировки и росписи на скалах были не простой забавой, а частью тайных религиозных церемоний, без которых первобытный человек не мыслил благополучия своей общины. Их надо было проводить в укрытых от чужого глаза, труднодоступных местах. Именно поэтому для их отправления были избраны пещеры.
Відмінні риси «Семи мудреців» тісно пов'язані з характером дорійців. Платон називає їх послідовниками, любителями та учнями лакедемонської дисципліни і знаходить подібність між гномічною та лаконською промовою. Чотири з них були, безсумнівно, доричного походження (Піттак, Солон, Клеовул, Періандр), п'ятий — спартанець (Хілон).[1]
Піттак з Мітілени на острові Лесбос, Солон Афінський, Клеовул з Лінда на острові Родос і Періандр Коринфський були законодавцями і військовими, або й володарями своїх рідних міст. Хілон, ефор у Спарті, був найстільки ж відомим своєю політичною далекозорістю, скільки й властивим йому слособом висловлюватися, який отримав від його імені назву Хілонівського. Фалес Мілетський та Біас з Прієни в Карії виступали радниками царів. Деякі виключають з цього списку Періандра Коринфська і називають замість нього іншого мудреця того ж імені, або Місона.
Є легенда про зустріч семи мудреців у Дельфах, де вони вирішили, що наймудрішими є вислови «пізнай самого себе» і «нічого понад міру».