в те же столетия возникли стихотворные рыцарские романы и повести. сначала это были обработки античных сказаний и , но античные герои вели себя в них как средневековые рыцари, а осада трои изображалась как штурм феодального замка. особенно ярко в романах отразились легенды о короле артуре и рыцарях круглого стола. романы переносили читателя в фантастический мир, где на каждом шагу встречались феи, великаны, волшебники, притесняемые красавицы, ждущие от смелых рыцарей. популярная тогда легенда о беззаветной любви и горестной судьбе тристана и изольды — один из самых поэтичных сюжетов в мировой ; она была записана в xiii веке.
Пакт Молотова-Риббентропа был заключен министрами иностранных дел СССР и Германии. Данный пакт был заключен после того, как переговоры Англии и Франции с Германией о коллективной безопасности провалились.
Пакт заключался в Москве, 22 августа 1939 года в Москву прилетел Риббентроп для проведения переговоров с Молотовым. И 23 августа они подписали договор.
Каковы были его условия?По пакту и СССР, и Германия обязывались воздержаться от нападения друг на друга. Также этот пакт известен как пакт о ненападении.
Также пакт разграничивал сферы интересов в Европе. Например, сфера интересов СССР включала Эстонию, Латвию, Польшу. Сфера интересов Германии - часть Польши и Литва (Литва еще позже стала частью сферы интересов СССР).
Каковы были последствия договора?Считается, что пакт Молотова-Риббентропа СССР остаться в стороне от войны в Европе, отодвинуть границы на запад, а также вернуть Бессарабию, Прибалтику, территории по «линии Керзона». Также пакт СССР решить вопрос с Японией, обезопасить восточные границы. В основном, СССР выиграл время и смог завершить третью пятилетку.
С другой стороны, этот пакт сорвал план европейский стран по направлению германской агрессии на СССР. Также союз Германии и Японии был разрушен (одновременно с заключением пакта СССР вел бои на реке Халхин-Гол).
День у римлян розпочинався о третій (за нашим часом о дев’ятій) годині ранку. Римлянин снідав хлібом і вином, інколи сиром і медом. Потім ішов у своїх справах: до суду чи сенату. Багатий громадянин приймав бідних, роздавав їм їжу і гроші, сподіваючись, що його підтримають під час виборів. Обідали холодними та гарячими стравами, рибою, хлібом, вином. Після обіду розпочиналася сієста — час відпочинку. Робота всіх установ припинялася. Зачинялися храми, купецькі крамниці. Винятком були лише засідання сенату й суду, народні збори. Інколи раби також продовжували роботу в полі. Після сієсти римляни займалися спортом, ішли до терм, тренувалися на Марсовому полі. Потім вони вечеряли.
Улюбленими розвагами римлян були бої гладіаторів і перегони на колісницях. Десятки тисяч римлян збиралися до амфітеатру, щоб побачити, як гладіатори, звезені з різних провінцій, вбивали один одного чи боролися з хижими звірами — левами, ведмедями, биками. Інколи гладіаторські бої тривали по півроку. Долю переможеного гладіатора вирішували самі глядачі. Великий палець, що показував униз, означав смерть, піднятий угору — життя. Вигравши багато боїв, раб- гладіатор міг дістати волю.
Мешкали римляни залежно від статку або в інсулі (багатоповерховий багатоквартирний будинок), або в палаці, або в атріумі.
Атріум — дім заможного римлянина, який мав внутрішній двір, оточений із чотирьох боків критою колонадою (перестиль). У перестилі серед квітів і фонтанів сім’я проводила свій вільний час. Складовою дому були бібліотека та ойкос — велика зала для прийомів. У такому будинку із часом підлогу почали покривати мармуровою плиткою, а потім і мозаїкою. Стіни розписували фресками. Стелю прикрашали золотом і слоновою кісткою. Змінювалося й умеблювання кімнат: замість старих дубових меблів з’явилися меблі з деревини цінних порід, що завозилася зі Сходу. Разом із предметами побуту заможні римляни запозичували з Греції та країн Сходу також моду і звичаї. Дім оточували мурами. Зовні на стіні висів дзвіночок, який сповіщав господарям про прихід відвідувачів. На порозі мозаїкою було викладене слово «savle» — «будь здоровий», а інколи — мозаїчне зображення собаки.
Объяснение: