Політична реформа. Скасував тетрархію і відновив одноосібне правління імператора.
рошова реформа. За новою грошовою реформою було запроваджено золоту монету, солід, яка дорівнювала 24 розмінним срібним монетам
одаткова реформа. Для впорядкування системи стягування податків мешканці міст прикріплювалися до місць свого проживання, а колони – до їхніх земельних ділянок.
Купцы объединялись , чтобы защититься от грабежей и друг другу, они вместе нанимали охрану деньгами пострадавшим, совершали сделки. Их союзы назывались гильдиями.
Ремесленники свои общие интересы реализовывали через цеха.Они повышали свою репутацию при продаже изделий, боролись с соперниками из других городов,боролись за участие в управлении городом. Цеха подчиняли ремесленников единым правилам работы, заботились чтобы одни не сильно богатели, а другие не разорялись, следили за качеством изделий.
Крестьяне объединялись в общины, создавались равные для хозяйствования условия. Вели одновременно все полевые работы. Община крестьян наводила порядок на своей территории меньше зависеть от господина самым бедным, вдовам , занималась проведением праздников.
У феодалов существовала феодальная лестница, где главным феодалом был король, после него следовали бароны, графы, герцоги, виконты. У крупного феодала сеньора были вассалы,которым он раздавал землю. При этом вассалы приходили с войском к сеньору и несли воинскую повинность, участвовали в суде , советовали,освобождали сеньора из плена, сеньор же заботился о вассалах,защищал их от нападений, от крестьян, когда те восставали.
Таким образом, все эти союзы существовали, чтобы в работе, бороться с различными затруднениями.
Військова реформа — поділив війська на маневрені частини, які постійно дислоковані у прикорд. районах. Преторіанську гвардію розпустив, а префектуру Преторія кардинально реорганізував.
Грошова реформа — випустив нову золоту монету — солід вагою у 1/72 частину рим. фунта. Із срібла тепер карбували лише дрібну розмінну монету. В результаті стало можливим збирання податків у грош. формі.
Податкова реформа — закріпив підданих за місцем проживання, щоб полегшити збирання податків, посилити контроль за їх стягненням. Чиновникам, які відповідали за надходження податків (куріалам), заборонялись переселення до ін. місцевості, вступ до армії тощо. Склад куріалів поповнювався багатими гр-нами, а також синами ветеранів, які не вступили до армії.
Релігійна реформа — прийняв Міланський едикту 313, яким християнство визнавалося рівною з іншими релігією. І після цього почав встановлювати цю релігію, як державну.