Черне́чий о́рден — в католицтві, а з певного часу і в деяких протестантів — спільнота ченців, члени якого дотримуються загального статуту, принісши під час вступу врочисті обітниці (на відміну від чернечого згромадження, вступаючи в яке приносять лише прості обіти).
Католицькі чернечі ордени – організації католицьких ченців. Їхня діяльність підпорядковується чітким статутним нормам. Вони мають централізоване керівництво. Вищими посадовими оcобами в них є "генерали" чи "генеральні магістри", яким підлягають "провінціали" (провінціальні магістри та пріори); останнім, у свою чергу, підпорядковані абати та конвентуальні пріори. Над посадовими особами стоїть генеральний капітул, що є колегіальним органом, він складається з керівників різних рангів та скликається раз на кілька років. Особливим типом орденів були військово-чернечі, що поєднували чернечу та військову діяльність і мали за мету збройний захист своєї віри. Найбільш впливовими з них були: орден Іоаннітів (Мальтійський), орден тамплієрів,
Петр I проводил преобразования в государственной и общественной жизни страны. В их числе реформы государственного управления, областная, судебная, военная, церковная, финансовая. Преобразования в промышленности и торговле касались роста числа квалифицированных мастеров. (Царь решал эту проблему путём привлечения на русскую службу иностранцев на выгодных условиях, посылкой русских дворян на обучение в Западную Европу
Также реформы Петра изменили положение крестьян: была сформирована новая единая категория государственных крестьян.
Преобразования в сфере культуры: стали появляться светские учебные заведения, основана первая русская газета, которая получила название «Ведомости», появляются переводы многих книг на русский.
Также была проведена реформа образования: были открыты школа математических и навигационных наук, артиллерийская, инженерная и медицинская школы в Москве, инженерная школа и морская академия в Петербурге, горные школы.
Объяснение: