Мне кажется, что главной причиной, по которой для Латинской Америки теперь характеры военные перевороты, является отсутствие демократической политической практики. Раньше Латинская Америка была большой колонией для Старого Света, потом при обретении независимости страны Латинской Америки стали «списывать» конституции и формы правления с США, без какого-либо учета собственных особенностей. Такой же сценарий политической практики существует в СНГ. В период существования СССР некоторые страны пошли другим путем, выбрав финансовую от социалистического блока во главе с СССР. Почему перевороты? Потому что население Латинской Америки хочет жить благополучно, развито, но в итоге снова и снова приходит к узурпации власти. Новые силы проводят «демократический» переворот, результатом которого становится правление военной хунты.
Подумайте, может ли быть армия самостоятельно силой в обществе.Только в ситуации правления военной хунты. Вообще армия обычно выступает поддержкой правителя. Трудно представить самостоятельное правление армии, но в случае с правлением военной хунты это возможно. Однако, такое правление будет недолгим, потому что долгую власть обеспечивают только постоянно работающие институты.
Так, можна.
Объяснение:
Колоніальне панування англійців в Індії відіграло подвійну роль. З одного боку, колоніальний режим позбавляв країну державної самостійності, підривав традиційні ремеслені виробництва, розоряв мільйони індусів. Система відкупів посилювала і без того тяжкий податковий гніт в "Імперії Великих Моголів". З другого боку, втягування Індії до орбіти світової торговельної діяльності Великої Британії, зацікавленість англійського торгового і банківського капіталу у створенні в багатомільйонній країні ринку збуту англійських товарів з необхідною інфраструктурою сприяли технічному і культурному прогресу. Будувалися великі порти, залізниці. Необхідність підготування кадрів нижчої і середньої ланок з місцевого населення призводила до появи шкіл та університетів (Бомбей, Калькутта, Делі, Мадрас).
З'являються місцева буржуазія, інтелігенція, яка вже прагне дати освіту своїм дітям у європейських університетах. Проникнення в Індію англійської мови відкриває можливість ознайомлення з європейською культурою, її політичними і правовими ідеями. Все це сприяє пробудженню національної самосвідомості, закладає основи національно-визвольного руху. Прагнення Великої Британії зберегти тут свої позиції шляхом залучення до управління країною місцевої еліти розширює діапазон політичної активності місцевого населення.