Театр займав особливе місце в житті давніх греків. Він був трибуною для широкого розповсюдження нових думок, висвітлення найбільш болючих проблем своєї сучасності. Великим було його суспільне і виховне значення. Хоча, зазвичай, сюжети грецьких трагедій походили із міфів, вустами міфологічних персонажів драматурги завжди говорили про свою сучасність, про моральні поразки і перемоги героїв своєї дійсності.
Організацію театральних видовищ брала на себе держава, і з середини V ст. до н. є. з міської казни виділялися спеціальні театральні субсидії (теориком) для малозабезпечених громадян. Відвідувати театр мали право усі вільні афіняни, а також приїжджі. Жінок і підлітків не допускали на комедіі. Важливо підкреслити, що з часів тирана Пісістрата, який започаткував свято Великих Діонісій, театр став державним закладом.
Показово, що «…театр сприймався як один з активних факторів виховання (пандейі), який залучав усіх громадяь полісу до співпереживання єдиному героїчному минулому і сучасним етичним проблемам».
Арістотель вважав, що мистецтво відбиває реальне буття, дає людям насолоду, вчить думати і багато вабить у справі виховання. Трагедія, на його думку, має перевагу над усіма іншими жанрами, бо найсильніше впливає на глядачів.
Вищесказане красномовно свідчить про величезне пізнавальне, моральноетичне, громадянськопатріотичне та естетичне значення театру і, зокрема, трагедії в духовному житті греків.
В 1970-е годы началась т.н. "политика разрядки", она характеризовалась некой разрядкой международных отношений, сокращением вооружений и опасности ядерной войны. Отношения СССР и США действительно стали налаживаться, однако, в декабре 1979 г. Красная Армия пересекла границу Афганистана, началась десятилетняя Афганская война. Значение этой войны для мировой истории намного куда более важно, чем может показаться, поскольку, во-первых, именно начало этой войны напрочь перечеркнула "разрядку" в мировых отношениях, во-вторых, даже для самого советского народа эта война была испытанием, ведь она являлась самой противоречивой и "бессмысленной" в истории СССР. Начало Афганской войны сыграло роль в принятии президентом США программы "истощения" СССР. Сыграло роль в разработке программы СОИ (Стратегической оборонной инициативы). Политика США, направленная на истощение, действительно активно реализовывалась, а ведь она была принята в следствие нарушения отношений из-за Афганской войны. Советский народ не был доволен этой войной, однако выведены войска были лишь в 1989 г., спустя десять лет, во время перестройки. Афганская война забирала у советского народа средства, у некоторых людей - близких. Жестокость афганцев калечила и навсегда оставляла инвалидами советских солдат. Для США позором была Вьетнамская война, для СССР - Афганская. Действительно, она мало, что сумела изменить, однако, значительно ускорила процесс развала СССР, который произошел уже в 1991 г.
Объяснение:
1 факт: Афганская война уничтожила политику "разрядки" международных отношений.
2 факт: Афганская война сыграла ключевую роль в развале СССР.
3 факт: Война была бессмысленной, поскольку даже нисколько не изменила политической карты мира.
4 факт: Афганская война стала позором СССР.