Объяснение:
Первая мировая война, социальные конфликты и революционные события первых двух десятилетий века, коллективизация по-разному повлияли на состояние народного прикладного искусства. Однако же общественные вкусы и городов, и аулов были связаны с традиционный быт позволил сохранить домашнее производство многих видов прикладного искусства, не утративших народные элементы орнаментации, формы и высокий уровень мастерства.
Вожди революции считали, что культура «должна быть пролетарской», т.е. отрицалась какая-либо преемственность культурного развития. «Художественная культура будущего создается на фабриках и заводах», - пишет идеолог «производственного искусства» О.М. Брик в журнале «ЛЕФ» [1, с. 27].
Тоталитарная политическая система СССР формированию совершенно особого «культурного феномена», который отличался и определенной социальной эстетикой.
29 червня 1941 р. з’явилася директива РНК СРСР і ЦК ВКП(б), відповідно до якої партійні й радянські органи розпочали практичну роботу з формування партизанських загонів. До цієї роботи були залучені й органи НКВС УРСР, у складі яких створювалися спеціальні підрозділи. їхню діяльність координував заступник наркома внутрішніх справ УРСР Тимофій Строкач. Основу партизанських загонів складали бійці Червоної армії, що потрапили в оточення.
Щоправда, через швидке військ Вермахту створити партизанські загони і мережу радянського підпілля в західному регіоні та правобережних районах України не вдалося. Цьому також сприяло негативне ставлення багатьох громадян України, особливо в Галичині й на Волині, до радянської влади. Тож перші спроби налагодити збройну боротьбу в тилу ворога провалилися.
Партизанський рух розгорнувся в лісових масивах Північної України після налагодження централізованого керівництва. Наприкінці 1941 р. утворилися партизанські загони О. Федорова на Чернігівщині, С. Ковпака та С. Руднєва на Сумщині, О. Сабурова - на території Сумської і Брянської областей. На основі цих загонів згодом було організовано великі партизанські з’єднання. Москва забезпечувала їх зброєю, усім необхідним для бойової, диверсійної та розвідувальної діяльності.
Объяснение:
1.Они совершенствовали ( становились лучше ),изменялись материалы
3.В ней было тепло,есть шанырак то есть попадает дневной свет
4.Бархат у самых богатых,шкуры
5.шкуры, листья
6. Бешбармак , кумыс, Казы- карта
2. Оно делилось на зимнее и летнее, которые отличались величиной и конструкцией. В летнее время казахи жили в легких переносных жилищах, зимой — в постоянных теплых помещениях: «агаш уй», «жер уй», «каратам», «шошала». Юрта — разборное жилище, изготовленное из дерева и войлока. Она состояла из «кереге» — остова (деревянная решетка), сферического купола — «шацырак», радиально расположенных жердей «уык». Размер юрты зависел от количества крыльев — канат (частей кереге). Юрта состоящая из двенадцати крыльев, имела площадь в 100-120 кв.м. Двенадцати, пятнадцати, восемнадцатиканатные юрты существовали с XII в. до начала XIX в., затем перестали встречаться.
Объяснение: