Время правления брежнева стало периодом бурного развития таких отраслей, как машиностроение, металлургия, отрасль и энергетика. сельское хозяйство, практически разрушенное в военные годы, активно восстанавливалось. тем не менее, к началу 70-х и в социальной жизни и в отмечается появление застойных тенденций. развивается диссидентское движение. наиболее известным его представителем сегодня являются солженицын и сахаров. активной была внешняя политика . определенный прогресс достигнут, усилиям дипломатов, в отношениях с капиталистическими странами. в 1966 г. подписан договор об сотрудничестве с францией. в значительной степени ослабилось противостояние между и сша. был заключен договор осв-1, об ограничении стратегических ядерных вооружений. проведение совещания сбсе в 1975 г. сыграло серьезную роль в уменьшении международной напряженности. стремился оказывать поддержку развивающимся странам. так, одним из важнейших партнеров стала индия. в то же время, ввод войск в афганистан негативно сказался на международных отношениях. для 80-е стали эпохой радикальных перемен. неизбежный кризис, спровоцированный гонкой вооружений, серьезные проблемы в общественном производстве и социальной сфере к началу процессов, известных сегодня как перестройка в . новый курс на гласность и демократизацию жизни общества был объявлен михаилом горбачевым. однако перестройка не смогла предотвратить распад страны. современные называют множество причин, к крупнейшей в 20-м веке геополитической катастрофе. важнейшими являются следующие причиныраспада :
Отто фон Бісмарк (1815-1898) походив, із відомого, але збіднілого прусського дворянського роду. Він народився, як уже згадувалось, в невеличкому помісті Шенгаузен неподалік від Магдебургу. Наслідуючи сімейну традицію, він повинен був стати військовим, але мати, що була родом із професорської сім’ї, не розділяла військових здібностей молодого юнкера і мріяла побачити свого сина перспективним та успішним на дипломатичній роботі [11, 6]. Очевидно, під її впливом молодий Бісмарк, спочатку закінчив школу, а згодом, вивчивши правознавство в Геттінгенському та Берлінському університетах, почав робити спроби влаштуватися до дипломатичного відомства. Через відсутність необхідних зв’язків Бісмарк був змушений добиватися своєї цілі складнішим шляхом: він став чиновником судового, а пізніше адміністративного відомства. Проте ця робота була нетривалою, і Бісмарк виніс із цього досвіду стійку відразу до бюрократичної роботи. Незабаром Бісмарк залишив посаду і перебрався у володіння, де став управляти батьківським помістям і в цьому плані добився значних успіхів
