Просвещением в Европе называется идейное течение среди образованной части населения Европы во второй половине XVII - XVIII вв. Главными идеями Просвещения были:
- Идея гуманизма, естественного права каждого человека на признание ценности его личности, на счастье. Личность ценна независимо от ее происхождения, народности, расы.
- Осуждение социального неравенства людей, эксплуатации человека человеком. Антифеодальные настроения.
- Идея перестройки общества на началах разума и науки. Разум для просветителей - это активное орудие преобразования, а не пассивное вместилище идеально правильных знаний, данных Богом, как рассматривали его классицисты.
- Критика церкви, религиозных запретов и предрассудков, критический пересмотр общепринятых духовных и интеллектуальных ценностей.
- Осуждение политической тирании.
- Идея просвещенного абсолютизма - правители стран должны заботиться о развитии науки и образования среди населения («союз королей и философии»)
Просвещение в литературе сделало бесценный вклад в развитие такого жанра, как роман. Жанры европейского философского романа и драмы основаны именно просветителями. В центре литературных произведений, написанных просветителями - образ интеллектуального героя, часто деятеля искусства или науки, который стремится реформировать мир или борется за достойное место в жизни. Произведения просветителей наполнены пропагандой чтения книг и образования. Герои выражают авторские идеи лучшего устройства общества. Авторы часто приводят объемные рассуждения своих персонажей, их переписку по поводу проблем экономики, эстетики, религии и церкви, политики, педагогики и др.
Выдающиеся представители Просвещения в литературе: Вольтер, Шарль Луи де Монтескье, Дени Дидро, Жан-Жак Руссо, Оливер Голдсмит, Михаил Ломоносов, Григорий2 Сковорода.
К культурным ценностям эпохи Просвещения следует отнести быстрое распространение газет, начало издания журналов и энциклопедий, а также появление общественных клубов, где проходили дебаты по важным общественным вопросам. Это академии, научные общества, масонские ложи, кружки, светские и художественные салоны и кафе.
Відповідь:
Культура Румунії — це незвичайний заміс з циганського фольклору, багатомовного діалекту, альянсу кількох релігій, самобутнього мистецтва Румунії і дивної гостинності її громадян. Державна мова — румунська, близький до класичної латині, але ті, хто говорять італійською або французькою мовами навряд чи зрозуміють усну мову румунських жителів.
Належність державної мови до романської групі не вплинула на сильне поширення католицизму. Так, лише 5% жителів Румунії сповідують католицизм, при 85% православних парафіян. Мусульмани, грецькі католики і іудеї склали лише 2% від усього віруючого населення Румунії.
Музична культура Румунії увібрала в себе особливості всіх народностей, які проживають на території країни.
У багатьох містах Румунії дуже яскраво і видовищно відзначають Новий Рік. Новий рік у них ще називають «малим Різдвом». Увечері, після заходу сонця, перед іконою Христа, в кожному будинку, запалюють свічку з чистого воску, яка, в свою чергу, горить всю ніч. Пороги і двері в кожному будинку, в сховищах зерна, в приміщеннях для худоби, обмазували часником і топленим жиром. На домашніх тварин таким же складом ставили знак хреста, після чого мазали себе і всіх членів родини.
У Румунії люблять відзначати не тільки національні та релігійні свята. На території країни проходять також різні, яскраві і запам’ятовуються дійства: ярмарки та фестивалі.
Про гостинність румунів ходять легенди. Кожен житель, будь він власник розкішного особняка або скромного невеликого будиночка, із задоволенням запросить вас у свій будинок, нагодує і напоїть до відвалу. Натомість вони не попросять нічого крім дружнього ставлення.
Кухня Румунії самобутня, для когось, можливо, і дуже проста, але неодмінно смачна і ситна. Гурмани, які звикли поїдати устриці і спаржу, можуть не оцінити національне блюдо Румунії — «mamagliga» (мамалига). Але саме ця кукурудзяна каша є найпоширенішою стравою на столах румунів, адже сільське господарство в Румунії завжди було розвинене.
Пояснення: Колись відповідав на це запитання і скидаю тобі заготовку звідти)