інших країн, відправляв послів до інших держав, приймав іноземні посольства тощо. Головне завдання зовнішньої політики гетьмана полягало у створенні умов для успішного завершення війни з Річчю Посполитою і зміцненні становища Гетьманщини. При цьому Хмельницькому необхідно було враховувати ситуацію навколо українських земель на середину XVII ст. Річ Посполита, Московська держава й Османська імперія не були зацікавлені у виникненні Гетьманщини, вважаючи, що це порушить рівновагу сил між ними, і одночасно мали власні претензії на українські землі.
У зовнішній політиці Гетьманщини головними були кілька напрямків:
— Отримання воєнної до для ведення збройної боротьби з Річчю Посполитою;
— Ослаблення Речі Посполитої та запобігання її спробам утворити антиукраїнські союзи;
— Здобуття держави-протектора (захисника) Гетьманщини;
— Зміцнення становища Гетьманщини як нової незалежної держави.
Відносини між Українською державою й Московією. Розпочавши війну з Річчю Посполитою, Богдан Хмельницький розумів необхідність підтримання добрих стосунків із Московською державою. По-перше, у разі виступу московської армії союзницею поляків у їх боротьбі з українцями, для останніх це мало б катастрофічні наслідки. По-друге, у тогочасному світі визначальне значення мала приналежність до однієї релігії. Українці вважали себе приналежними, разом із московитами, до одного православного народу, очікували від братів по вірі до у війні проти влади католицької Польщі. Унаслідок цього в українському суспільстві в роки Національно-визвольної війни поширювалися промосковські настрої.
У 1648—1653 рр. гетьман Б. Хмельницький постійно підтримував зв’язки з правлячими колами Московської держави. У наступні роки гетьман неодноразово повторював своє бажання прийняти протекцію московського царя, але той не поспішав давати відповідь і уважно гав за ситуацією в Україні.
Хазарский каганат просуществовал с седьмого по десятый век. На пике своего процветания это кочевое тюркское государство контролировало Северный Кавказ, Нижнее и Среднее Поволжье, часть Казахстана, а также часть территории современной Украины, включая Крым, Левобережье и, по мнению некоторых историков, даже территорию Киева.
История Хазарии типична для раннесредневекового тюркского государства. Оно возникло из союза племен, захватило окружающие территории, а затем исчезло, не оставив много следов. Однако это кочевое государство существовало триста лет, вело войны и торговало с Византией, Арабским Халифатом, викингами, и, возможно, оно было единственным еврейским государством среди языческих кочевников.
Объяснение:
Хазары были кочевым народом; степь была их родным домом. Столицей государства был город Волжск. Племена двигались вместе со стадами.
Русь изначально была союзницей хазар, и некоторые ее территории даже находились под сильным влиянием хазар, поскольку они часто путешествовали через Каганат, чтобы совершать набеги на районы вокруг Каспийского и Черного морей. Эти набеги были выгодны хазарам, поскольку они часто требовали половину добычи в обмен на предоставление безопасного прохода на Русь.