Відповідь:
Стиль цих творів далекий від традиційної літописної форми. Написані вони тогочасною мовою у формі щорічних записів, оповідань, сказань, повістей із залученням різних документів: більш ранніх українських літописів (Густинського, Львівського, Острозького, Чернігівського тощо), власних спогадів сучасників, документальних матеріалів (офіційні і приватні листи, грамоти, універсали), творів чужоземних істориків, легенд і переказів. Козацькі літописи витіснялась розгорнутою літературно-історичною розповіддю, що містила вже елемент наукового підходу до осмислення історії, а також свідчила про новий етап у розвитку українського літописання, про перехід від накопичення історичних знань до історичної науки.
Социальный состав населения России (Московского царства) в XVI веке выглядел следующим образом:
Высшая знать, князья, семейство Рюриковичей, а также Старицкие, например.
Боярство. Бояре могли быть воеводами, они принимали участие в управлении страной (боярская дума).
Дворяне. Служилые люди, поместная кавалерия, привилегированные. Получали за службу поместье.
Немногочисленное чиновничество, дьяки, например. Они служили как писари, работали в приказах.
Служилые люди. Стрельцы (с 1550 года), пушкари.
Казачество. Казаки жили по окраинам страны, на Дону, Волге, Яике. Они могли служить и царским войскам и воевать с внешними противниками (хан Кучум, крымский хан), а могли и ограбить какого-нибудь купца или посла.
Духовенство. От патриарха (с 1589 года) до сельских священников.
Крестьяне. Большая часть населения, около 90%, они могли быть крепостные, государственные, монастырские.
Городское население, посадское, ремесленники в основном. В Москве они могли работать на Литейном дворе.
Купечество. Оно было отдельным сословием, самые известные купцы, например, Строгановы, они осваивали Пермский край.
Объяснение: