Используя дополнительные материалы, подготовьте сообщение на тему "культура и традиции малых народов", в котором расскажите об одном из малых народов севера, сибири или дальнего востока россии
Київська Русь: походження і розселення східнослов’янських племен. Реферат
У рефераті подано відомості про походження і розселення східнослов’янських племен б життя
Слов'яни є автохтонним (корінним) населенням Європи індоєвропейського походження. Індоєвропейці, широко розселившись по Європі і Азії, дали початок багатьом народам, у тому числі і слов'янам.
Як окрема етнічна спільність, слов'яни сформувалися на початок нашої ери. Ряд істориків ототожнюють слов'ян із венедами. Перші письмові згадки про слов'ян (венедів) зустрічаються у римських авторів І-ІІ ст. н. е. - Плінія, Тацита, Птоломея. На думку більшості вчених, батьківщина слов'ян охоплювала територію від середньої течії Дніпра до Вісли.
Звідси, в ІІ-VІІ ст. н. е. - в період Великого переселення народів - слов'яни широко розселилися у всіх напрямках. В результаті слов'янський етнос розпався на три гілки: західних слов'ян, південних слов'ян і східних слов'ян. Східні слов'яни розселилися на території сучасної України, Білорусії, частково Росії (Ока, верхня течія Волги).Західні слов'яни дали початок полякам, чехам, словакам, лужицьким сербам.
З II ст. н. е. на території України між Дністром і Сіверським Дінцем розселилися племена антів, що входили до складу дніпро-дністровської групи черняхівської культури, добре дослідженої на сьогоднішній день (досліджено більше 2 тис. поселень).
Творчество Гольбейна порой воспринимали как последний рубеж «классической стадии» немецкого Возрождения, после которой в нем возобладали тенденции маньеризма. Блестящий мастер портрета, художник создал выразительные образы своих современников, среди которых ученые гуманисты и исторические деятели.
Биографические сведения о Гольбейне скудны. Родился между 1497–1498 годами в южно-немецком городе Аугсбурге, в семье художника Ганса Гольбейна Старшего. Вместе со своим старшим братом Амброзиусом он с раннего детства получил прекрасную профессиональную подготовку в мастерской отца. Именно отец привил Гансу любовь к скрупулезной работе с натуры.
В 1515 году оба брата перебираются в Базель, который становится для Ганса второй родиной. Первоначально оба брата учились в мастерской художника Ганса Гербстера, вместе с тем и самостоятельно выполняя заказы. Работая над оформлением книг для известного типографа Фробена, они сблизились с гуманистами, посещавшими его дом. Ганс оказался в ближайшем окружении находившегося тогда в Базеле Эразма Роттердамского.
В 1515 году Ганс делает на полях одного из экземпляров знаменитой сатиры Эразма Роттердамского «Похвальное слово Глупости» рисунки, не предназначавшиеся для печати. Теперь это произведение трудно представить без ярких и острых рисунков Гольбейна. Выполненные пером в миниатюрных размерах, они представляют собой жанровые сценки. Особенной остротой отличаются антиклерикальные рисунки. Здесь, например, в воинственном римском папе, узнается Юлий II, едко осмеянный Эразмом в ряде произведений. Первым влиятельным покровителем Ганса Гольбейна Младшего в Базеле был банкир Якоб Мейер. Когда он в 1516 году был избран бургомистром Базеля, Гольбейн написал два превосходных портрета – его и его жены. На них художник изобразил энергичных людей швейцарского Возрождения, смышленых, основательных, полных бюргерской гордости, непринужденности и человечности.
Благодаря успеху этих портретов молодой художник получил многочисленные заказы не только в Базеле, но и в других городах Швейцарского Союза. В 1517–1518 годах художник побывал в городе Люцерне, а затем совершил поездку в Италию. В Милане Гансу удалось познакомиться с работами Леонардо да Винчи.
Вернувшись в Базель, Гольбейн женится, вступает в гильдию живописцев и получает многочисленные заказы. Он создает портреты базельских гуманистов, с которыми связан дружбою и которым многим обязан в своем духовном развитии. Художник пишет в 1523 году два портрета Эразма Роттердамского. Они исполнены большой простоты и ясности, на обоих портретах голова ученого изображена строго в профиль. Он полностью погружен в свои занятия; насмешливые морщинки разбегаются вокруг сжатых губ. Здесь мы видим Эразма за его излюбленной работой – сочинительством.
В созданных в те же годы произведениях на религиозные темы Гольбейн постепенно переходит от традиционной пышности к предельному лаконизму.
«Его картина "Мертвый Христос" (1522) скорее может быть названа не религиозным, а философским произведением. Это как бы символическое изображение смерти, проникнутое глубоким трагизмом. Характерно, что Христа художник писал с утопленника» (Н. М. Арне) .
Достоевский выразил свое впечатление от картины устами князя Мышкина: «Да от этой картины у иного еще вера может пропасть! »
В 1526 году по заказу упоминавшегося выше Я. Майера Гольбейн создал образ Мадонны в виде покровительницы семьи Майеров.
«Следуя архитектуре капеллы, для которой предназначался заказ, художник избрал в качестве фона ренессансную нишу, изобразив в ней фигуру богоматери с младенцем на руках, – пишет А. Н. Немилов. – Своим плащом она прикрывает коленопреклоненных членов семьи Майера. Глубокая торжественность сочетается в этом образе с удивительной теплотой и ощущением семейной спаянности. краткого не получится
Київська Русь: походження і розселення східнослов’янських племен. Реферат
У рефераті подано відомості про походження і розселення східнослов’янських племен б життя
Слов'яни є автохтонним (корінним) населенням Європи індоєвропейського походження. Індоєвропейці, широко розселившись по Європі і Азії, дали початок багатьом народам, у тому числі і слов'янам.
Як окрема етнічна спільність, слов'яни сформувалися на початок нашої ери. Ряд істориків ототожнюють слов'ян із венедами. Перші письмові згадки про слов'ян (венедів) зустрічаються у римських авторів І-ІІ ст. н. е. - Плінія, Тацита, Птоломея. На думку більшості вчених, батьківщина слов'ян охоплювала територію від середньої течії Дніпра до Вісли.
Звідси, в ІІ-VІІ ст. н. е. - в період Великого переселення народів - слов'яни широко розселилися у всіх напрямках. В результаті слов'янський етнос розпався на три гілки: західних слов'ян, південних слов'ян і східних слов'ян. Східні слов'яни розселилися на території сучасної України, Білорусії, частково Росії (Ока, верхня течія Волги).Західні слов'яни дали початок полякам, чехам, словакам, лужицьким сербам.
Південні слов'яни - болгарам, сербам, хорватам, словенцям, боснійцям, македонцям, чорногорцям.
Східні слов'яни - українцям, росіянам, білорусам.
З II ст. н. е. на території України між Дністром і Сіверським Дінцем розселилися племена антів, що входили до складу дніпро-дністровської групи черняхівської культури, добре дослідженої на сьогоднішній день (досліджено більше 2 тис. поселень).