Поді́л — у Київській Русі передмістя, торговельно-реміснича частина міст.
Поділ отримав свою назву, через те, що розташовувався нижче від міста-фортеці, збудованої, як правило, на горі.
Подоли виникали в динамічно зростаючих давньоруських містах внаслідок суспільного поділу праці, що призвело до відокремлення ремесла від землеробства, відтак концентрації торговців і ремісників у містах. Спочатку поділ вважався не містом, а передмістям і був неукріплений. Майже цілком поділ складався з будинків, майстерень і торговельних яток ремісників, які були дерев'яними. У час нападів на місто, найбільше потерпали саме поділ та його мешканці — зазвичай ворог підпалював ремісниче передмістя, і його нищила пожежа. З кінця ХІІ—ХІІІ століття у Північно-Східній Русі (Новгородське і Псковське князівства), а пізніше і у Московській державі за «подолом» закріплюється назва посад. Слово поділ збереглося у топонімах деяких українських міст — назві придніпровського району столичного Києва Поділ, історичній назві приворсклянської частини міста Полтави Поділ.
Объяснение:
Оказывая энергичное содействие распространению христианства, покровительствуя духовенству и устанавливая для него десятину, будучи в наилучших отношениях с папой, Карл сохранял за собою, однако, полную власть в церковном управлении: он назначал епископов и аббатов, созывал духовные соборы, постановлял на сеймах решения, касавшиеся церковных дел.
Карл сам усердно занимался науками; приказал составить грамматику народного языка, в которой установил франкские названия месяцев и ветров; велел собирать народные песни.