З середини XV століття в європейському книговиданні настають радикальні зміни, пов'язані з виникненням книгодрукарства (1440 р. — німецький винахідник Й. Гуттенберг). Виникнення книгодрукування в Україні донедавна пов'язувалося з ім'ям Івана Федорова (р.н. невідомий — †1583).
У другій половині XIII століття починається будівництво кам'яних замків у Луцьку, Кременці, Хотині. Нові тенденції з'являються в культовому будівництві: храми стають підкреслено урочистими (церкви Успіння та Івана Предтечі в Холмі, храми Іоанна Богослова і Дмитра в Луцьку, церква Миколи у Львові тощо). У їх архітектурі візантійський стиль набуває нових форм — переплітаються візантійсько-руський і готичний стилі, храми рясно декоруються різьбленням, іноді вітражами (церква Іоанна Златоуста в Холмі) і фресками. З кінця XIV століття на архітектуру починають впливати зміни в тактиці ведення війни і розвиток військової техніки. Виникають замки, повністю побудовані з каменю і цегли, укріплені кріпосними вежами і бійницями (у Луцьку, Меджибожі, Кременці. У XV столітті архітектура все частіше повертається до київських традицій. Будуються дерев'яні храми: церква Святого Духа в Петеліче, собор Благовіщення у Ковелі. У невеликих храмах, побудованих міськими і сільськими общинами, яскраво виявляється оборонний характер, зумовлений набігами татар і усобицями феодалів. Типовим прикладом церкви-фортеці є Покровська фортеця в Сутківцях (XV століття).
Политический режим кайзеровской Германии отличался неустойчивостью. Непосредственное влияние на частые изменения политического режима оказывали сложные социально-экономические процессы исторического развития объединенной Германии. Канцлер (ранее — министр-президент Пруссии) О. Бисмарк играл в этих процессах особую роль. С его именем связывается проведение политики, определяемой противоречивыми понятиями: «революция сверху» , «государственный социализм» , «реакционный милитаризм» , «бонапартизм» и пр. Для первых лет канцлерства Бисмарка характерно преобладание либеральных методов и средств осуществления государственной власти. В это время не только снимается множество феодальных препон для развития предпринимательства и торговли, но и создается общеимперская партийная система, растут рабочие организации, партийная печать.
Объединение Германии дало сильнейший толчок ее экономическому и политическому развитию. Промышленная революция в Германии в целом началась сравнительно поздно, но при этом совпала с крупными научно-техническими открытиями и широким внедрением в производство прогрессивных технологических процессов. Индустриализация в Германии проходила с учетом передового опыта развитых стран, а промышленность строилась на базе современных технологий. Вскоре Германия станет перегонять Англию. Вместе с тем быстро росла численность немецкого рабочего класса. Вместе с ростом промышленного пролетариата в 1869 году возникает и первая рабочая Социал-демократическая партия (СДРП) . В 1875 году в результате объединения в Готе СДРП и Всегерманского рабочего союза (эзенахцев и лассальянцев) формируется реформистская Социалистическая единая партия Германии (СЕПГ) . Германская социал-демократия становится крупнейшей из социалистических партий Европы. Социалистическая идеология становится господствующей среди рабочего класса, расширяется круг социалистических партийных изданий, представительство социал-демократов в Рейхстаге со временем все больше растет.
В создавшейся ситуации Бисмарк прибег к мерам уголовной и административной репрессии. В 1878 году, ставшим вехой наступления конца «либеральной эры» канцлерства Бисмарка, рейхстаг, по его настоянию, проводит так называемый исключительный закон против социалистов. Тюремное заключение и крупный штраф угрожали каждому за состояние в организации, желающей «свержения существующего государственного или общественного строя путем социал-демократических, социалистических или коммунистических устремлений» . Запрещались также собрания и печатные издания, пропагандирующие «подобные стремления» , сбор средств с этой целью и пр. Полиции и местным властям по их усмотрению предоставлялось право запрещать собрания и распространение политической литературы, объявлять «малое осадное положение» и высылать лиц, «опасных для общественной безопасности» , из мест их «вредной деятельности» .
На основе «исключительного закона» правительство добилось тюремного заключения для 1500 членов социал-демократической партии и высылки 900 человек, к ней принадлежащих; 1300 печатных изданий партии было запрещено.
Однако Бисмарк понимал, что влияние новой партии обусловлено тяжелым положением рабочего класса. Действуя методом кнута и пряника, он стал инициатором законов, целью которых было улучшение положения рабочего класса. В 1883 году был принят закон о страховании на случай болезни, в 1884 году введено страхование от несчастных случаев, а в 1889 году закон о страховании по инвалидности и старости, что и явилось одним из ярких примеров неизменно проводимой им политики социального маневрирования (бонапартизма) . Действие закона распространялось, однако, лишь на часть рабочих, за счет которых и проводилось само страхование, что послужило основанием его резкой критики в рейхстаге представителем социал-демократии А. Бебелем.
Своими словами. . Политика Сталина в годы ВОВ имела тра направления: 1. Борьба с "национлизмом", который мог послужить основой для подрыва государственности и восстаний в тылу. . Отсюда высылка отдельныхх народов в Сибирь и Казахстан. . В частности, крмыских татар, чеченов и ингушей, поволжсикх немцев, корейцев части латышей, этсонец литовцев и украинцев, участовавших в националистических движениях.. . 2. Обращение к истории и русскому патриотизму. . Введение в 1943 году форменных отличий и обращений старой русской армии, востановлеие Патриаршества и церкви, введение орденов имени великих русских полководцев. . Роспуск Коминтерна.. Придание особой значимости роли русского народа в Победе в ВОВ.. . 3. В тактических целях был использован еврейский фактор - создан Еврейский Антифашистский комитет, занимавшийся антинацистской попрогандой в западных странах и сбором средств для борьбы с нацизмом.. . Сюда же мы можем приписать создание различных национальных воинских подраздений на территории СССР - польских, чехословацких..
З середини XV століття в європейському книговиданні настають радикальні зміни, пов'язані з виникненням книгодрукарства (1440 р. — німецький винахідник Й. Гуттенберг). Виникнення книгодрукування в Україні донедавна пов'язувалося з ім'ям Івана Федорова (р.н. невідомий — †1583).
У другій половині XIII століття починається будівництво кам'яних замків у Луцьку, Кременці, Хотині. Нові тенденції з'являються в культовому будівництві: храми стають підкреслено урочистими (церкви Успіння та Івана Предтечі в Холмі, храми Іоанна Богослова і Дмитра в Луцьку, церква Миколи у Львові тощо). У їх архітектурі візантійський стиль набуває нових форм — переплітаються візантійсько-руський і готичний стилі, храми рясно декоруються різьбленням, іноді вітражами (церква Іоанна Златоуста в Холмі) і фресками. З кінця XIV століття на архітектуру починають впливати зміни в тактиці ведення війни і розвиток військової техніки. Виникають замки, повністю побудовані з каменю і цегли, укріплені кріпосними вежами і бійницями (у Луцьку, Меджибожі, Кременці. У XV столітті архітектура все частіше повертається до київських традицій. Будуються дерев'яні храми: церква Святого Духа в Петеліче, собор Благовіщення у Ковелі. У невеликих храмах, побудованих міськими і сільськими общинами, яскраво виявляється оборонний характер, зумовлений набігами татар і усобицями феодалів. Типовим прикладом церкви-фортеці є Покровська фортеця в Сутківцях (XV століття).