ОбъяснНайбільш давнім періодом китайської цивілізації вважається епоха існування ранньої рабовласницької держави Шань, яка склалася на межі XV-XIV ст. до н. е. у долині ріки Хуанхе. У XII ст. до н. е. китайські племена з долини ріки Вей завоювали цю державу і дали їй особливу назву – Інь, а своєму царству – Чжоу. Воно існувало до VIII ст. до н. е. і роз’єдналося на п’ять незалежних князівств. Цей період розпаду першої централізованої держави Китаю тривав до III ст. до н. е.
За цей період китайці удосконалили примітивне ідеографічне письмо і перетворили його в ієрогліфічну каліграфію, а також склали місячний календар. Але особливого розвитку китайська культура досягла з часу перетворення Китаю в кінці III ст. до н. е. у єдину могутню імперію – с початку періоду династії Цинь, а потім династії Хань (остання існувала до 220 р. н. е.).
Протягом цього періоду Китай збагатив світову культуру такими важливими винаходами, як:
Пізніше було винайдено механічний годинник, пристосування для шовкоткацтва.
Своєрідність китайської культури полягає у відомому феномені, який отримав назву "китайські церемонії" – етико-ритуальні принципи і відповідні їм норми поведінки. Пізніше це привело до того, що ці принципи і норми змінили релігійно-міфологічне сприйняття світу. Цей процес знайшов своє завершення у вченні Конфуція (551-479 рр. до н. е.), який створив китайську релігійно-світоглядну систему – конфуціанство, яке у II-I ст. до н. е. стає державною ідеологією. У сфері соціальної політики та етики конфуціанству протистояв легізм.ение:
Великий шелковый путь, одно из наиболее значительных достижений в мировой цивилизации. разветвленные сети караванных дорог пересекали европу и азию от средиземноморья до китая и служили в эпоху древности и средневековья важным средством торговых связей и диалога между культурами запада и востока. наиболее протяженный и магистральный участок шелкового пути проходил через территории центральной азии, в том числе и кыргызстана. караваны, груженные шелком из китая, пряностями и самоцветами из индии, серебряными изделиями из ирана, византийскими полотнами, афросиабской керамикой и многими другими товарами шли по пустыням каракумы и кызылкум, через оазисы мерва и хорезма, безбрежными степями сары арки; одолевали перевалы памира, тянь-шаня, алтая, переправлялись через реки мургаб, амударью и сырдарью. на пути караванов стали возникать и расцветать богатые города, торгово-ремесленные поселения, караван сараи. туркмения - мерв; узбекистан - бухара, самарканд, ургенч, хива. казахстан - отрар, туркестан, тараз, испеджаб. киргизия - джуль, суяб, новокент, , борскоон, таш-рабат, ош, узген.
При софье был заключен выгодный для россии «вечный мир» с польшей, невыгодный нерчинский договор с китаем (первый -китайский договор, действовал до 1858 года). в 1687 и 1689 под руководством василия голицына были предприняты походы против крымских татар, но они не принесли большой выгоды, хотя и укрепили авторитет россии в глазах союзников по священной лиге. 21 июля 1687 года в париж прибыло посольство, посланное регентшей к людовику xiv с предложением присоединиться к священной лиге против турецкого султана, — на тот момент французского союзника. в 1687 была образована эллино-греческая академия — первое светское высшее учебное заведение россии, впоследствии (1755) из неё образовался императорский московский университет
ОбъяснНайбільш давнім періодом китайської цивілізації вважається епоха існування ранньої рабовласницької держави Шань, яка склалася на межі XV-XIV ст. до н. е. у долині ріки Хуанхе. У XII ст. до н. е. китайські племена з долини ріки Вей завоювали цю державу і дали їй особливу назву – Інь, а своєму царству – Чжоу. Воно існувало до VIII ст. до н. е. і роз’єдналося на п’ять незалежних князівств. Цей період розпаду першої централізованої держави Китаю тривав до III ст. до н. е.
За цей період китайці удосконалили примітивне ідеографічне письмо і перетворили його в ієрогліфічну каліграфію, а також склали місячний календар. Але особливого розвитку китайська культура досягла з часу перетворення Китаю в кінці III ст. до н. е. у єдину могутню імперію – с початку періоду династії Цинь, а потім династії Хань (остання існувала до 220 р. н. е.).
Протягом цього періоду Китай збагатив світову культуру такими важливими винаходами, як:
компас,
спідометр,
сейсмограф.
У Китаї також вперше з’явилися:
папір,
книгодрукування,
шрифт,
порох,
стремена,
гармати,
мореплавні пристрої (румпель, багатоярусні вітрила).
Пізніше було винайдено механічний годинник, пристосування для шовкоткацтва.
Своєрідність китайської культури полягає у відомому феномені, який отримав назву "китайські церемонії" – етико-ритуальні принципи і відповідні їм норми поведінки. Пізніше це привело до того, що ці принципи і норми змінили релігійно-міфологічне сприйняття світу. Цей процес знайшов своє завершення у вченні Конфуція (551-479 рр. до н. е.), який створив китайську релігійно-світоглядну систему – конфуціанство, яке у II-I ст. до н. е. стає державною ідеологією. У сфері соціальної політики та етики конфуціанству протистояв легізм.ение: