Андрусівське сепаратне перемир'я 1667 (Андрусівський сепаратний договір, Андрусівський мир) — угода між Московським царством і Річчю Посполитою про припинення війни, підписана (30 січня) 9 лютого 1667 року в селі Андрусове під Смоленськом терміном на 13,5 років. Угода стала завершенням московсько-польської війни 1654—1667 років.
За умовами сепаратного договору:
припинилась польсько-московська війна 1654—1667 років; встановлювалося перемир'я на 13,5 років; під владою Московської держави залишалась Лівобережна Україна, Сіверська земля з Черніговом і Стародубом, а також Смоленськ; в складі Речі Посполитої залишалися Правобережна Україна (крім Києва) і Білорусь з Вітебськом, Полоцьком і Двінськом; Київ з околицями на два роки передавався Московському царству, проте в умові був ряд застережень, які давали можливість залишити Київ за Московією назавжди; Запорозька Січ мала перебувати під спільною владою обох держав; царський уряд зобов'язувався виплатити Речі Посполитій як компенсацію за втрачені шляхтою землі на Лівобережній Україні 1 млн польських злотих (близько 200 тисяч рублів). Річ Посполита і Московія зобов'язувались у випадку татарських набігів на Україну разом виступити проти кримського хана та Османської імперії, що викликало з її боку ворожу реакцію, підсилену підтримкою Франції, Англії, Голландії та Австрії.
1) Александр Невский (1220-1263). Знаменитый русский полководец, князь Новгородский, князь Киевский, а с 1252 года великий князь Владимирский. Всеобщую славу Александру принесла победа, которую он одержал на берегу Невы, в устье реки Ижоры, 15 июля 1240 года над шведским отрядом. Новгородского князя за эту блестящую победу прозвали "Невским". А в 1242 году произошло Ледовое побоище, или битва на Чудском озере, где Александр разбил Лвонский орден. За всю свою жизнь Невский не проиграл ни одного сражения. Он был талантливым дипломатом, полководцем, смог защитить Русь от многих врагов, а также предотвратить походы монголо-татар. 2) Причины побед Александра Невского:1. Героизм русских людей2. Благородная цель3. Полководческий талант Александра Невского 3) Значение побед Александра Невского:1. Остановлена экспансия Ливонского ордена на восток2. Новгород и Псков сохранили свою независимость 3. Русь сохранила выход в Балтийское море4. Первые успехи русских войск со времен нашествия Батыя5. Северную Русь не удалось обратить в католичество
Взамен обычной тяжёлой и дорогой водоудержательной плотины с глиняным ядром и понуром К. Д. Фролов ввёл лёгкую, дешёвую водоподъёмную плотину, названную им флютвером.
Полностью механизировав технологические операции, Фролов механизировал также перемещение перерабатываемых материалов. Все перемещения в пределах предприятия осуществлялись либо самотёком, либо при вагонеток, разъезжающих по рельсовым путям. Привод в действие механизмов для производства технологических операций, а также привод в действие внутризаводского рельсового транспорта К. Д. Фролов осуществил при водяного колеса, превращённого в центральный мотор. В предприятиях, созданных Козьмой Дмитриевичем Фроловым, всё было новым, неожиданным. Ни русская, ни мировая практика того времени не знала ничего подобного тому, что выполнил великий новатор.
Устроив в 1763-1765 гг. систему машин, приводимых в действие центральным мотором, он создал технику, далеко выходящую за рамки феодально-крепостнического производства. Механизировав технологические операции по переработке продуктов и создав внутризаводской транспорт, К. Д. Фролов организовал в сущности завод-автомат.
Андрусівське сепаратне перемир'я 1667 (Андрусівський сепаратний договір, Андрусівський мир) — угода між Московським царством і Річчю Посполитою про припинення війни, підписана (30 січня) 9 лютого 1667 року в селі Андрусове під Смоленськом терміном на 13,5 років. Угода стала завершенням московсько-польської війни 1654—1667 років.
За умовами сепаратного договору:
припинилась польсько-московська війна 1654—1667 років; встановлювалося перемир'я на 13,5 років; під владою Московської держави залишалась Лівобережна Україна, Сіверська земля з Черніговом і Стародубом, а також Смоленськ; в складі Речі Посполитої залишалися Правобережна Україна (крім Києва) і Білорусь з Вітебськом, Полоцьком і Двінськом; Київ з околицями на два роки передавався Московському царству, проте в умові був ряд застережень, які давали можливість залишити Київ за Московією назавжди; Запорозька Січ мала перебувати під спільною владою обох держав; царський уряд зобов'язувався виплатити Речі Посполитій як компенсацію за втрачені шляхтою землі на Лівобережній Україні 1 млн польських злотих (близько 200 тисяч рублів). Річ Посполита і Московія зобов'язувались у випадку татарських набігів на Україну разом виступити проти кримського хана та Османської імперії, що викликало з її боку ворожу реакцію, підсилену підтримкою Франції, Англії, Голландії та Австрії.