1. Территориальное изменение границ в Европе и на Балканах, репарации с Германии, разделение Германии на оккупационные зоны, декларация об освобождённой Европе, подтверждение о вступлении СССР в войну против Японии на Дальнем востоке, создание ООН.
2. Решение германских проблем: демилитаризация, денацификация, демократизация. Репарации с Германии. Разделение торгового и военного флота Германии между союзниками. Передача Кенигсберга СССР. Создание списка главных преступников Германии. Решение Польского территориального вопроса. Заключение мирных договоров и вступление в ООН. Решение других территориальных проблем Европы. Подтверждение СССР вступления в войну против Японии.
Вивчено роль російсько-української радикальної партії у формуванні української самосвідомості на території Австрійської Галичини на початку 90-х рр.XIX ст. розглянуто вітчизняну та зарубіжну історіографію з даного питання. Охарактеризовано стан суспільно-політичної думки того часу стосовно проблеми національної самоідентифікації східнослов'янського населення Галичини. Досліджуються взаємини виник радикального руху з найбільшими русинськими течіями українофільством (народовством) і русофільством (москвофільством). На підставі проаналізованих джерел зроблено висновок про прагнення ідеологів радикального руху до відмови від протистояння з українофільським і русофільським рухами та перехід до спільного відстоювання соціально-економічних і політичних інтересів русинського населення. Водночас підкреслюється, що метою спільної роботи народівців і москвофілів, на думку лідерів радикального руху, було створення окремої від росіян і поляків культурної спільності, що в перспективі мало призвести до формування української нації. Охарактеризовано умови, на яких вважалося можливим ведення спільної діяльності всіма русинськими рухами, в т.ч. визнання всіма сторонами свободи віросповідання, тому що українофільство визнавало необхідність витіснення православ'я, а русофільство греко-католицтва.