В 40-х годах XIX века классовая борьба между пролетариатом и буржуазией выступила на первый план в наиболее развитых странах Европы (восстания лионских ткачей в 1831 и 1834, подъём движения английских чартистов в середине 30-х — начале 50-х годов, восстание ткачей в Силезии 1844 года)
Весной 1847 года немецкие мыслители К. Маркс и Ф. Энгельс примкнули к тайному пропагандистскому обществу «Союз коммунистов», организованному немецкими эмигрантами, с которыми Маркс познакомился в Лондоне. По поручению общества они составили знаменитый «Манифест коммунистической партии», опубликованный 21 февраля 1848 года. В нём они провозгласили неотвратимость гибели капитализма от рук пролетариата и привели краткую программу перехода от капиталистической общественной формации к коммунистической.В 1864 г. был создан марксистский Первый интернационал. Марксисты основали социал-демократические партии, в которых выделилось как радикальное, революционное направление, так и умеренное, реформистское. Идеологом последнего стал немецкий социал-демократ Э. Бернштейн. В созданном в 1889 г. Втором интернационале до начала 1900-х годов в Интернационале преобладала революционная точка зрения. На конгрессах принимались решения о невозможности союза с буржуазией, недопустимости вхождения в буржуазные правительства, протесты против милитаризма и войны и т. п. В дальнейшем, однако, более значительную роль в Интернационале стали играть реформисты, что вызвало обвинения со стороны радикалов в оппортунизме.
Объяснение:
Вона щедро роздавала землі і селян своїм фаворитам і наближеним. Підтвердила право поміщиків засилати селян на каторгу, прийняла закон, що забороняв селянам скаржитися на своїх поміщиків, провела межування земель, в результаті якого дворянські володіння були округлені за рахунок селянських.
У 1785 р Катерина випустила "скаржитися грамоту дворянству". Цей закон підтверджував свободу дворянам від податків, від обов'язкової служби, від тілесних покарань. Вони мали монопольне право на володіння кріпаками, винокуріння, отримали переваги в торгівлі. У губерніях дворяни могли створювати свої організації - дворянські зібрання з правом заявляти про свої потреби губернатору, Сенату і самої імператриці. Царювання Катерини називають "золотим століттям" російського дворянства.
Одночасно Катерина заохочувала розвиток промисловості і торгівлі. Маніфест 1775 гарантував свободу підприємництва, обмежував втручання в нього держави, відміняв численні казенні збори, встановлював невеликий (1% на рік) податок з капіталу.
Катерина провела секуляризацію церковних земель, позбавивши тим самим церква економічної могутності. Доходи від колишніх монастирських селян стали поповнювати державну казну.
У цьому ж році Катерина провела губернську реформу. Число губерній збільшувалося до 50. Таким чином зміцнювалися органи влади на місцях. Були розділені адміністративні та судові функції. Створювалися особливі губернські Палати кримінального та цивільного суду. Деякі посади ставали виборними
ответ:: А. Меншиков.
Апраксин.
СДЕЛАЙ ЛУЧШИМ