Замок є одним із символів Середньовіччя. Зазвичай він був великим приватним будинком феодала - короля, графа, рицаря. Замки будували з метою захисту власних володінь, кордонів, портів, річкових переправ, контролю за суходільними або водними торговельними шляхами. Феодал обирав для свого помешкання важкодоступні місця: річкові острови, схили гір, високі береги річок. Дозвіл на будівництво замку та будь-яких додаткових укріплень надавав король або сеньйор, який у будь-який час міг змінити своє рішення і відібрати землю. Перші замки в Європі з’явилися ще до середини X ст. і були своєрідними опорними пунктами для захисту навколишніх сіл від нападів ворогів. Зазвичай вони будувалися нашвидкуруч. Заздалегідь підготувавши деревину, цвяхи й інші необхідні матеріали, замок зводили упродовж тижня. Зрозуміло, що згодом на будівництво замків з каменю витрачалося значно більше часу, зусиль і коштів. Перші замки мали дерев’яну будівлю для розміщення військ та обносилися ровом і гострокіллям. Коли ворог долав укріплення, оборонцям замку доводилося битися не нажиття, а на смерть. Тому згодом власники вирішили зводити додаткові захисні споруди. У X ст. основною замковою оборонною спорудою була прямокутна дерев’яна, а потім кам’яна вежа, яку називали донжон. Вежу будували на природному або спеціально насипаному для цього пагорбі. Донжон поділявся на кілька поверхів, сполучених драбинами, які прибирали під час небезпеки. Житло феодала зазвичай розташовувалося на третьому поверсі. Слуги мешкали вище. У підземеллях утримували полонених та злочинців. У дворі замку були криниця, храм, житла ремісників. Кожен власник волів мати в обійсті доброго коваля, який був одночасно і майстром, і механіком. Він не лише виготовляв знаряддя праці й підковував коней, а й дбав про виготовлення зброї та обладунків для свого господаря і його рицарів. Так само важливими для життя замку були оперювач і тесляр. Обов’язком оперювача було виготовлення оперення й дерев’яної частини стріл, які до появи вогнепальної зброї активно використовували захисники замку. Тесляр займався ремонтом дерев’яних укріплень. Він також виготовляв меблі, хатнє начиння на вимогу господаря або для задоволення потреб жителів замку.
Объяснение:
1)Почему Карлу 1 и Осману 2 было трудно утвердить абсолютную монархию в своих странах?
Абсолютная монархия подразумевала такую систему правления, где все государственные инстанции подчинялись воле одного лишь монарха. Идеи Карла Первого заключались в божественном праве монарха отвечать лишь перед Богом. Такая позиция была невыгодна парламенту, который состоял по большей части из пуритан. Это и мешало Карлу воплотить свои планы в жизнь. Осман Второй подчинил себе всю Османскую империю, но этому всегда мешала традиционная религиозная составляющая, при которой духовенство было на первом месте для граждан.
Объяснение:
Междоусобная война в этот период велась за княжение между потомками Дмитрия Донского, Юрием Дмитриевичем и его сыновьями.
Значение этой междоусобной войны заключается в том, что мелкие уделы в Московском княжестве были устранены, власть князя была устранена, и кроме того, это одна из последних междоусобных войн, которая в Европе.
Что касается последствий, то:
- эта война замедлила процесс объединения русских земель
- из-за Василия 2 зависимость Руси от Орды только увеличилась
- Москва не утратила лидирующих позиций
- победила прямая линия наследования
Подробнее - на -