Возможно, все решил случай. Первоначально Петр вовсе не думал о строительстве города на берегах Невы, а уж тем более — новой столицы. Просто сначала ему нужна была крепость в Невской губе, а затем понадобился порт, который позволил бы вести морскую торговлю, минуя далекий Архангельск. Может быть, если бы Петр раньше захватил Ригу, Санкт- Петербург так и не был бы построен: Рига — процветающий порт — являлась крупным центром русской торговли, и ее гавань была свободна ото льда на шесть недель дольше, чем Невская губа, но Рига оказалась в руках Петра лишь в 1710 году. Петербург был основан на том месте, где Петр впервые ступил на балтийскую землю. Он не знал, что сулит грядущее, и ждать не стал. Как всегда, торопясь воспользоваться благоприятным моментом, Петр приступил к строительству.
Петербург уникален во многих отношениях. Случалось, что в пылу юности или в горячке преобразований другие нации тоже основывали новые столицы на дотоле пустовавшем месте. Примеры тому — Анкара, Вашингтон и Бразилия. Но никто и никогда не основывал столицу во время войны на территории, которая по-прежнему юридически принадлежала могущественному и непобежденному тогда противнику. Более того, в 1703 111 году такой большой город был заложен в последний раз в истории Европы. К тому времени крупные города возникли даже в американских колониях европейских стран: Нью-Йорку
краї́нське націона́льне відродження — соціальний та політичний рух на території Російської та Австро-Угорської імперій, що виступав за національно-культурне відродження й становлення української нації. Існує безліч різних теорій і оцінок сутності українського національного відродження, як політичного, соціального, національно-визвольного руху. Український національний рух зародився на території Російської імперії у колах козацької старшини, під впливом історичних процесів у Європі кінця XVIII ст. Великодержавна політика царського самодержавства призвела до піднесення українського національного руху в Росії в середині XIX ст. На початку XX ст. він остаточно перейшов у свою політичну стадію і характеризувався активною боротьбою українців за свої як культурні, так і політичні права. З виникненням українських партій, розв'язання національного питання в Росії пов'язується з розв'язанням політичних проблем: ліквідація самодержавства, встановлення парламентаризму, надання демократичних свобод[1][2].
Зміст
1 Історія
1.1 Початок
1.2 У Російській імперії
1.3 В Австро-Угорщині
2 Історіографія
2.1 Перші спроби аналізу
2.2 Сучасний стан
3 Критика
4 Див. також
5 Примітки
6 Література
7 Посилання
Історія
Серед дослідників відсутній єдиний погляд про час і місце виділення з українофільства як феномену політичного українського руху. Також дискусійним є питання про основні рушійні сили його формування.
Объяснение:
ответ: г) українські меценати і благодійники у Російській імперії другої половини XIX ст.
Объяснение: