Більшість американських діячів часів війни за незалежність вважали невід’ємними права людини на життя, свободу, власність.
Право на життя означає гарантовану державою можливість не побоюватися насильницької смерті.Видатні американські діячі були добре знайомі з історією різних держав, тому їх надзвичайно цікавила республіканська форма правління в Стародавньому Римі. За такого правління повноваження уряду походять від народу. Він обирає керівників, які займають певні посади та чиновників, що їх обслуговують.
Засновники США вважали, що республіка здатна забезпечити передумови для справедливості суспільного блага, свободи та процвітання громадян.
Відповідно до прийнятої Конституції в США встановлювалася сильна центральна (федеральна) влада. Штати могли самостійно розв’язувати внутрішні питання, але фінанси, армія та зовнішня політика перебували в руках федеральної влади. За Конституцією Сполучені Штати Америки ставали федеративною республікою: федеративною — тому що складалися з рівноправних штатів, і республікою — тому що вищі посади в державі були виборними.Вищою законодавчою владою в США був Конгрес, що складався з двох палат: верхньої — сенату й нижньої — палати представників. Депутатів палати представників обирали всі, хто був наділений правом голосу. Сенат був створений на вимогу малонаселених штатів для дотримання рівності між штатами. Від кожного штату до Сенату входило по два сенатори. Сенат затверджував закони, прийняті палатою представників, і міг контролювати її діяльність.
Головою виконавчої влади був президент, який обирався на чотири роки. Президент США мав дуже великі повноваження: керував урядом, армією, міг скасовувати закони, прийняті Конгресом.
Владу Конгресу й президента мала обмежувати вища судова влада — Верховний суд, склад якого формував президент за згодою Конгресу. Через те що суддів призначали довічно, вважалося, що вони можуть виступити і проти президента, і проти Конгресу, якщо ті порушать закон. Верховний суд мав право скасовувати вже затверджені президентом закони.
Мое отношение к “перестройке» положительное, даже несмотря на то, что она была проведена не так как планировалось и принесла много трагедий. Но вместе с тем, «перестройка» кажется мне очевидной мерой решения существующих тогда экономических и политических проблем. И возможно провал «перестройки» был связан с тем,что эти реформы были проведены слишком поздно, они требовалисьна 15-20 лет раньше.
Да, «перестройка» была неудачной, но реформирования никакого не было больше 20 лет, время требовало плюрализма и гражданских свобод, гражданская инициатива гасилась. Из-за того, что легкая промышленность всегда забывалась, а финансирование получала только тяжелая промышленность, в стране был затяжной дефицит товаров + «Холодная война» и введение войск в Афганистан – в итоге, все деньги спущены на войну. «Лечить» систему было слишком сложно. Единственное, что это нужно было делать постепенно.
Реформы Горбачева привели к распаду СССР, наверное, потому что регионы и до этого хотели больше независимости, только их желание теперь не подавлялось военным вторжением. Плюс, страна была слишком большой и для модернизации лучше было отказаться от лишнего груза в виде очень больших территорий. Плюс, гражданская инициатива теперь только поощрялась. Все давно вело к распаду.