События в Европе, предшествовавшие началу
Второй мировой войны, можно условно разделить на два периода.Первый период (1933—1936 гг.) был связан с приходом к власти в Германии НСДАП, укреплением её власти, нацификацией всех сфер жизни в Германии и накоплением внутренних резервов для подготовки к реваншу за поражение в Первой мировой войне. Прежде всего речь идёт о ревизии Версальского мирного договора в плане реализации курса Адольфа Гитлера на достижение военного паритета с ведущими мировыми державами. Уже 14 октября 1933 года Германия объявила о выходе из Лиги наций. В январе 1935 года в результате плебисцита Германии был возвращён Саар, который до этого находился под протекторатом Лиги наций, а в марте Гитлер заявил о разрыве Версальского договора и о восстановлении всеобщей воинской повинности, то есть о создании регулярной армии рейха — вермахта, включая люфтваффе. 18 июня того же года было заключено германо-британское морское соглашение. В 1936 году германская армия вступила в демилитаризованную Рейнскую область. В том же году в связи с гражданской войной в Испании была создана ось «Берлин — Рим» и заключён Антикоминтерновский пакт с ЯпониейПро разложение. Переход от натурального хозяйства к товарному. Создание мануфактур и как следственно наемного труда, произвол помещиков. появление капиталистских(зажиточных) крестьян, характерно интенсивное развитие хозяйства(исключение Украина и Поволжье), торможение развитие рыночных отношений из-за крепостничества(низкая покупательная недостаток вольной рабочей силы)
ВОЭ было организовано в 1765 году Орловым и Воронцовым
Цели помещикам в улучшении с.х.
Сбор статистики
Изучение с.х. в России
Рас информации для улучшение земледелия
Объяснение:
су́с Христо́с (івр. ישוע або יהשוה, грец. Ἰησοῦς Χριστός, лат. Iesus Christus; 2 до н. е.[1], Віфлеєм — 33, Єрусалим), також відомий як Ісу́с із Назаре́та[2] — єврейський проповідник та релігійний лідер першого століття,[3] засновник і центральна постать християнства, однієї зі світових релігій. Більшість християн вважають його втіленням Сина Божого, Богом і довгоочікуваним Месією про якого пророкували у Старому Заповіті.
До основних джерел інформації про Ісуса належать книги Нового Заповіту, зокрема Євангелія. Більшість дослідників античності погоджуються з тим, що Ісус справді існував, проте тривають дискусії навколо хронології його життя, соціального становища, культурного середовища, історичної достовірності Євангелій та того, наскільки точно вони зображують історичну персону. Ісус із Назарета народився в родині галілейських євреїв, після хрещення Іваном Хрестителем почав власне служіння. Проповідуючи усно, він зібрав навколо себе групу послідовників, котрі називали його «рабином». Ісус дискутував з іншими євреями стосовно питань про те, як найкраще слідувати за Богом, займався зціленням та навчав притчами. За те, що Ісус вступив у конфлікт з єврейськими релігійними елітами, його арештували, передали римській владі та розп'яли на хресті за рішенням префекта Понтія Пілата. Після його смерті послідовники поширили вістки, що він воскрес із мертвих, а громада, яку вони сформували, зрештою стала ранньою церквою.
За християнським віровченням, Ісус був непорочно зачатий від Святого Духа й народився від Діви Марії, дружини теслі Йосипа. Щоб зберегти дитя від переслідувань, сім'я втекла до Єгипту. Повернувшись пізніше в Галілею, Ісус був хрещений Іваном Хрестителем і розпочав проповідувати своє вчення про любов до ближнього, віру в Бога та його Царство Небесне. Згідно з релігійними догматами, Ісус зібрав 12 учнів-апостолів, зцілював хворих і творив дива. Зраджений своїм апостолом Юдою, помер через розп'яття задля спокути гріхів та ння людства, воскрес із мертвих і вознісся на небеса. Новий Заповіт зазначає, що Христос повернеться на Землю наприкінці світу й, відповідно до Нікейського символу віри, буде судити живих та мертвих. Переважна більшість християн вшановують Ісуса як Боголюдину, втілення Сина Божого й другої особи Святої Трійці, меншість конфесій цілком або частково відкидають останній догмат як не біблійний. Народження Христа щорічно святкують 25 грудня (7 січня у деяких східних церквах) на Різдво, розп'яття вшановують у Страсну п'ятницю, а воскресіння — на Великдень.
Ісуса шанують і в нехристиянських релігіях. В ісламі він постає одним з найбільших пророків під іменем Іса ібн Мар'ям, чудотворцем, що народився від діви. Втім, мусульмани заперечують його божественність, не вірять у розп'яття й вознесіння. Прихильники юдаїзму відкидають месіанство Ісуса, стверджуючи, що той не виконав месіанських пророцтв, заперечують його божественність та воскресіння. Образ Ісуса Христа втілений у багатьох творах літератури, образотворчого мистецтва, музики, театру і кіно.
Объяснение: