Украї́нська культу́ра пі́сля татаро-монго́льської нава́ли (дру́га полови́на 13 - 15 ст). Розвиток культури у другій половині XIII — XV ст. визначався складною історичною ситуацією. Напередодні монголо-татарського нашестя Русь розділилася на безліч князівств, незалежних одне від одного або неміцно пов'язаних певними військово-політичними договірними відносинами. Джерела нараховують 18 великих державних утворень, а якщо враховувати й дрібні, то біля 30-ти. Внаслідок відсутності політичної єдності...
Люблінська унія та її пилив на українські землі. Па середину XVI ст. більшість українських земель входила до складу Великого князівства Литовського і Польського королівства. Московському царству належала Чернігово-Сіверщина, Молдавії — Буковина, Трансільванії — Східне Закарпаття, Західне Закарпаття було у володіннях австрійських Габсбургів, південь України входив до складу Кримського ханства. Причини Люблінської унії: Литва зазнала ряду поразок у Лівонській війні від московських військ, союзником могла стати Польща; Польща прагнула поширити свій вплив па схід, шляхта хотіла загарбати українські землі; українська сторона сподівалася в об’єднаній державі налагодити ефективну оборону під нападів татар. 1 липня 1569 р. спільний сейм (парламент) у Любліні ухвалив рішення про унію. Умови Люблінської унії, причини і наслідки Українські землі поділялися на такі воєводства: Руське (з центром у Львові), Белзьке (Белз), Брацлавське (Брацлав), Волинське (Луцьк), Київське (Київ), Підляське (Дорогичин), Подільське (Кам’янець).
Тому есть несколько причин. Во-первых, Россия в дореволюционное время была менее развита, чем Европа, и для ее интенсивного развития СССР потребовалось совершить невероятный прорыв ценой, в том числе, жизней заключенных. К 1939 г. она была уже достаточно развита, но ее обороно казалась (и была) недостаточной, в то время как началась вторая мировая война. Итак, колоссальное количество средств было потрачено на оборону, но не только в годы войны, но и десятилетия после. Вторая причина в том, что, уже не столь развитая Россия, выйдя наряду с другими СР из состава СССР, потеряла многие экономические связи и не успела создать новых, так что ей пришлось долго "просыпаться", замещать импорт из бывших СР и договариваться о торговых, других экономических видах связи с государствами. Еще причина, вытекающая из второй, - внутреэкономическое положение РФ. После выхода из СССР национализированное надо было приватизировать, и многие граждане занимались этим активно. После чего они перестали быть гражданами РФ и стали еще какими-нибудь гражданами, "уведя" капитал. Здание, производство или что-то еще, таким образом, оставалось в России, функционировало в России, но становилось частью "чужой" экономики и не повышало ни российский ВВП, ни ВНП.
Украї́нська культу́ра пі́сля татаро-монго́льської нава́ли (дру́га полови́на 13 - 15 ст). Розвиток культури у другій половині XIII — XV ст. визначався складною історичною ситуацією. Напередодні монголо-татарського нашестя Русь розділилася на безліч князівств, незалежних одне від одного або неміцно пов'язаних певними військово-політичними договірними відносинами. Джерела нараховують 18 великих державних утворень, а якщо враховувати й дрібні, то біля 30-ти. Внаслідок відсутності політичної єдності...
Объяснение: