В 1992 году президент Казахстана Нурсултан Назарбаев на саммите государств Средней Азии предложил отказаться от определения «Средняя Азия и Казахстан» в пользу понятия «Центральная Азия», охватывающего все постсоветские государства этого региона. Такое определение нередко используется ныне в СМИ, однако с точки зрения географической науки Центральная Азия — это гораздо более крупный регион, включающий, помимо Средней Азии, также Монголию и западную часть Китая; такого же мнения придерживается и ЮНЕСКО.
Для обозначения пяти бывших советских республик — Казахстана, Узбекистана, Туркмении, Киргизии и Таджикистана — часто используется политкорректный термин «постсоветская Центральная Азия».
Объяснение:
С каждым годом производители предлагают обществу все более усовершенствованные предметы быта, техники, мебели, одежды и т.д. Это связано постоянной модернизацией и совершенствованием технологий. В середине будущего столетия многое измениться. Полагаю, что:
-электрическая зубная щетка станет работать без подзарядки и будет наполнена зубной пастой, которая будет выдавливаться дозированно.
-обычная тарелка для супа, наверное, будет с двойным дном и сама сможет нагревать налитый в нее суп.
- исчезнут бумажные учебники, их заменят электронные.
Тріумфальна арка — монументальне оформлення проїзду або урочиста споруда у формі арки з одним або декількома склепінчастими проходами на честь військових перемог і знаменних подій. Брама з одним або трьома арочними отворами, прикрашена скульптурами і написами.
Витоки римських тріумфальних арок не з'ясовані, хоча є теорії про попередників римських арок. Так, в Італії етруски використовували сильно декоровані однопрольотні арки як ворота чи портали до своїх міст. Збереглися приклади етруських арок у Перуджі та Вольтеррі[1]. Два ключові елементи тріумфальної арки — закруглена арка та квадратний антаблемент (станина) — тривалий час використовувались як окремі архітектурні елементи у Стародавній Греції. Інновацію, яку римляни принесли у ці елементи, — це комбінування їх у окремо стоячій споруді. Колони стали чисто декоративними елементами зовнішнього фасаду арки, а антаблемент, звільнений від ролі несучого елементу будівлі, став полотном для світських та релігійних послань, які хотіли передати творці арки[2].
Мало що відомо, яке значення для римлян мали тріумфальні арки. Пліній Старший, який писав у I ст. н. е., є єдиним відомим автором тих часів, що писав про них[3], зокрема він зазначив, що їх метою було «піднімати над звичайним світом» образ шанованої персони, яку зазвичай зображували як статую з квадригою[3].
Перші відомі римські тріумфальні арки були встановлені в часи Римської республіки[4]. Генерали, яким подарували тріумф, називались тріумфатори та зводили почесні арки зі статуями на згадку про їх перемоги[5] З початком імперського періоду римські тріумфальні практики сильно змінились, коли перший римський імператор Октавіан Август постановив, що тріумф можна дарувати лише імператорам. І тріумфальна арка від значення персонального пам'ятника стала пропагандистським, метою якого було нагадування про правителя та владу держави[1]. Арки не обов'язково будували як входи кудись, але — на відміну від багатьох сучасних тріумфальних арок — вони часто зводились над дорогами і слід було проходити через них, а не обходити довкола.