Ліквіда́ція Запорі́зької Січі́ 1775 ро́ку — насильницьке знищення російськими військами українського козацького утворення — Підпільненської Січі, та остаточна ліквідація Запорізької Січі як козацької автономії. Унаслідок цього Військо Запорозьке Низове припинило своє існування.
Объяснение:
Вже в другій чверті XVIII століття було зрозуміло, що російська влада не має жодних намірів щодо збереження української автономії, передбаченої ще Березневими статтями 1654 року. Після палацового перевороту 1762 року на імператорський престол зійшла Катерина II, дружина імператора Петра III, яка одразу спрямувала всі зусилля на посилення влади самодержавства у величезній імперії. Важливим аспектом у політиці імператриці стало так зване «зросійщення ополячених окраїн» (під «окраїнами» царизм вбачав українські та білоруські землі). Такі плани Катерини II не передбачали ні існування козацької держави Гетьманщини, ні козацьких вольностей, ні Запорізької Січі.
Коли 1764 року було ліквідовано Гетьманщину, а ще через рік — полково-сотенний устрій на Слобожанщині, останнім оплотом української свободи залишалася Запорізька Січ, яку в панівних колах Росії бачили як «кубло бунтівників та бандитів». Московська влада лише чекала слушної нагоди для ліквідації козацької вольниці.
Плюсы и минусы возрождения Шелкового пути назвал ведущий научный сотрудник отдела по изучению Китая службы геополитики и региональных исследований библиотеки Первого Президента РК Руслан Изимов. Он выступил на семинаре "Беседы на Шелковом пути", который проходит на курорте Бурабай. Представленное Изимовым исследование было подготовлено по результатам анализа и мониторинга публикаций в ведущих китайских СМИ. Отметим, что идея о совместном строительстве экономической зоны Шелкового пути была озвучена в сентябре 2013 года в Астане председателем КНР Си Цзиньпином. Аналитики позже оценили его предложение, как геополитический проект Пекина, который был разработан в форме некого ответа на существующие в Центральной Азии интеграционные программы со стороны России или США. По словам Изимова, инициатива Китая представляет интерес для Казахстана с точки зрения экономической составляющей и возможности развить транспортно-логистическое сотрудничество. Помимо этого, само наличие долго стратегии Китая в регионе позволит Центральной Азии сохранить и даже повысить интерес со стороны мировых держав. Другой аспект, который является привлекательным для Казахстана, заключается в возможности расширить культурно-гуманитарное сотрудничество. "Для стран Центральной Азии и в частности для Казахстана целесообразным было бы большему узнаванию и правильному пониманию казахстанцами отношений стратегического партнерства с восточным соседом. С этой точки зрения проект Шелкового пути дает возможность углубить взаимные обмены специалистами в области гуманитарных наук и в сфере культуры", - подчеркнул Изимов.