М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
darinabrovender
darinabrovender
20.04.2020 09:45 •  История

Скажите что означает фраза: "троянский конь". откуда она к нам пришла?

👇
Ответ:
andriybiguniak2
andriybiguniak2
20.04.2020

Троянский конь — в древнегреческой мифологии огромный деревянный конь, с постройкой которого связан один из финальных эпизодов Троянской войны

4,7(18 оценок)
Ответ:
timabro12
timabro12
20.04.2020

Троянский конь - деревянный конь которого использовали во время осады спартанского города Трои

4,4(5 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
Яна5789
Яна5789
20.04.2020

ответ:1722-1727 рр. - діяльність Першої Малоросійської колегії.

 

1723 р. - подання Петрові І Коломацьких чолобитних. Ув'язнення наказного гетьмана Павла Полуботка у Петропавловській фортеці.

1727-1734 рр. - гетьманування Данила Апостола.

1734-1750 рр. - діяльність Правління гетьманського уряду.

Який новий порядок обрання полкової старшини передбачав царський указ? Про що це свідчило?

З грамоти царя Петра І до гетьмана І. Скоропадського (1715): «Відомо стало Нам, що в Малій Росії підлеглі тобі полковники на різні полкові уряди сотників обирають і затверджують на свій розсуд, не сповіщаючи тебе, підданого Нашого... Отож Ми, клопочучись про наших підданих з малоросійського народу, наказуємо надалі козацьким полковникам полкову старшину й сотників самим не обирати й не затверджувати. Коли ж у якомусь полку вільним буде місце полкової старшини чи сотника, полковнику належить збирати раду й радитися з полковою старшиною та сотниками; і на тій раді зі згоди всіх вибрати на той уряд людей двох-трьох заслужених і вірних(...), писати про те тобі та їх самих до тебе надсилати. Тобі ж, підданому Нашому, з тих призначених осіб належить вибрати, хто найбільш гідний тогоуряду; хто завжди зберігав до Нас, Великого Государя, непорочну вірність, того одного своїм універсалом од себе на той уряд призначати й на вірність Нашій Царській Величності приводити за звичаєм перед стольником Федором Протасьєвим, що живе при тобі... А якщо з тих, хто призначений на полкову старшину чи в сотники полковниками до цього Нашого указу, хтось схильний до зради, то таких належить замінити, а на їх місце обрати й призначити інших, вірних і гідних того уряду людей оголошеним вище».

 

1. До яких заходів щодо Гетьманщини вдався царський уряд за гетьманування Івана Скоропадського?

Гетьманування I. Скоропадського за традицією мало розпочатися з підписання статей. Але Петро I відмовився зробити це, пояснивши таке рішення воєнними обставинами. Після Полтавської битви, 17 липня, І. Скоропадський, перебуваючи з козацьким військом у таборі під Решетилівкою, звернувся до царя з 14 пунктами статей. У них він просив підтвердити права й вольності Гетьманщини та вирішити чимало важливих державних справ.

У відповідь Петро І 1709 р. надіслав іменний указ, котрий аж ніяк не нагадував міждержавні договірні статті. У ньому права і вольності підтверджувалися в такому вигляді, який відповідав інтересам Росії. Згодом було обіцяно надати й статті. Щодо інших питань, то цар відповів, що під час походів під командування російських генералів мають переходити не лише прості козаки, а й гетьман. Воєводи сидітимуть в українських містах, у місцеві справи вони не втручатимуться, крім таких «державних», як «зрада» (під «зрадою» розумілися будь-які дії, що суперечили бажанням царя).

Гетьман Іван Скоропадський.

Важливою новиною було призначення царського резидента П. Ізмайлова при гетьманові. Йому надавалося право здійснювати контроль над гетьманом та урядом.

Своєрідним додатком до указу були явні й таємні статті Ізмайлову. Ці статті називали землі Війська Запорізького «Малоросійським краєм», у якому царський резидент спільно з гетьманом мали утримувати все населення, зокрема бунтівників-запорожців, «у тиші й покорі великому государю». Наказувалося «своєвольців викорінювати», не дозволяти їм селитися в одному місці, особливо на Січі. Окрім того, резидент мусив стежити, аби гетьман без дозволу царя не змінював структуру посад у Генеральній канцелярії, не призначав нових полковників, не відбирав і не давав нікому маєтностей.

 

Объяснение:

4,5(59 оценок)
Ответ:
NadushaLove12
NadushaLove12
20.04.2020
Алексей Михайлович в историю России вошел как монарх, который делал все необходимое для развития страны. Правил он с 1645 по 1676 г. Это был высокий, полный человек с русой шевелюрой и синими глазами, с величественными манерами. Основ­ными чертами его характера оставались твердость в вере и чувство долга. Своим он любил повторять — идите путем средним, праведным. Средний путь стал основой всей его внутренней и внешней политики. Он охотно шел на компромиссы, если понимал, что добиться желаемого не удастся. Обидев кого-либо резким словом, царь стремился загладить свою вину. Заботой о души объяснялись многие его поступки и решения. Христианские заповеди он чтил свято и неистово. Во многих случаях Алексей Михайлович проявлял свою истинно христианскую сущность. При нем широко практиковался выкуп воинов, захваченных в плен крымцами, турками и поляками. Выкупленные крепостные крестьяне и холопы отпускались на волю. Царь жертвовал большие деньги на лечение увечных и больных, на содержание богаделен, на одаривание нищих. По его приказу по Москве регулярно раздавали нуждавшимся хлеб. Алексей Михайлович был человеком разносторонних знаний, интересов и увлечений, любителем книжных пре­мудростей. Он обладал хорошим стилем письма и собственноручно написал историю русско-польской войны. Алексей Михайлович увлекался церковным и светским хоровым пением. Певчие и музыканты услаждали семью царя домашними концертами. Впервые при Алексее Михайловиче начались театральные представления. Царь увлекался соколиной охотой, с удовольствием играл в шахматы, коллекционировал часы и зеркала. Царь открывал Россию западным веяниям. Кремлевский дворец украшался европейской мебелью, стены отделывались обоями. Из-за границы регулярно поступали газеты. Наследник престола Федор и царевна Софья обучались латыни и польскому языку. Их наставником был один из выдающихся деятелей славянской культуры Симеон Полоцкий (1629—1680 гг). Близкими к царю людьми были поборник просвещения Ф.М. Ртищев, видный дипломат А.Л. Ордин-Нащокин, человек западных веяний АС. Матвеев. Многие из тех, с кем царь проводил время в беседах, были людьми незнатного происхождения, но блестящих дарований. Алексей Михайлович допустил в Россию иностранных специа­листов и ценил их труд. Алексей Михайлович проявил интерес к созданию русского флота. Он попытался начать его строительство на Оке и намеревался переправлять суда по Волге в Каспийское море. В Астрахани на воду был спущен многопушечный фрегат «Орел». В личной жизни Алексей Михайлович был счастлив. Но горе не обошло стороной царскую семью: наследники умирали один за другим, похоронили и одну из дочерей, затем из жизни ушла верная спутница царя — Мария Ильинична Милославская. Через два года Алексей Михайлович женился вторично, на красавице, смоленской дворянке Наталье Кирилловне Нарышкиной. В 1672 г. она родила ему сына Петра, а затем двух дочерей. Началась борьба двух мощных семейных кланов — Милославских и Нарышкиных. Царь умел умиротворять страсти, но после его смерти эта борьба приняла драматичный характер.
4,5(63 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: История
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ