ответ: дети и молодёжь – наше будущее. их готовность прийти на людям, стремление идти вперед, несмотря ни на что, заслуживала и будет заслуживать признание и почёт. понимая, как важно вовремя заметить и поддержать их добрые дела, мы поставили перед собой цель – найти и людей, совершивших отважные и мужественные поступки, сумевших побороть недуг или сложные жизненные ситуации. неравнодушные и отзывчивые, теплом своей души они согревают всех, кто нуждается в их поддержке, ветеранам, ухаживают за больными. они стойко преодолевают трудности и добиваются больших успехов. мы собрали об этих замечательных, смелых, чутких, самоотверженных и хотим рассказать о них всей стране. мы верим, что в трудную минуту обязательно найдется горячее сердце, готовое прийти на именно вам.
Методи правління вирізнялися жорсткістю і цинізмом[1]. Ініціював створення самостійної Московської церкви (1448)[1]. Намагався позбутися ординського сюзеренітету (1480)[1], був першим з московських князів, що титулувався царем. Провів урядову та судову реформи, ліквідував удільні князівства, запровадив «Судебник» (1497)[1]. Збільшив територію Московії вдвічі: приєднав Ярославське (1463), Ростовське (1474), Тверське (1485) князівства, Хлинов (1489), більшу частину Рязанщини[1]. Підкорив і ліквідував Новгородську боярську республіку (1474), депортувавши частину її населення вглиб Московії[1]. Вів постійні війни з Великим князівством Литовським за Русь (1487—1494, 1500—1503), у ході яких захопив Сіверщину і Гомельщину[1]. Для підняття престижу Москви одружився з Софією, дочкою морейського деспота Фоми Палеолога, племінницею останніх візантійських імператорів Іоанна VIII та Констянтина XI[1]. Взяв візантійського двоголового орла за герб Московії, декларуючи претензії на спадщину Константинополя[1]. Сприяв будівництву церков і монастирів. Перебудував Московський кремль і заклав у ньому Успенський собор[1]. Помер у Москві. Похований у московському Архангельському соборі.
Иә Ы Алтынсарин мектеп аштм№№№№№№
Объяснение: