В_1году до н.э. в Риме вспыхнуло восстание рабов. Его предводителем был человек по имени_2. Когда-то он был свободным жителем удаленной _3. Некогда он воевал с римлянами, попал в плен и был продан в_4. Школа располагалась в городе_5. Однажды в школе возник заговор рабов. Он был раскрыт и жестоко подавлен. Но _6непокорным рабам удалось избежать расправы и покинуть школу. Восставшие устроили свой лагерь на вулкане _7.Рабы с соседних _8 присоединялись к ним. ЗАРАНЕЕ ОГРОМНОЕ

👇

Увидеть ответ

Ответ:

Даша07кбр

25.12.2022

Красс; Капуя; 70; Везувий; гладиаторы; 71 г. до н.э.; Помпей;

провинции Фракии; 73 г. до н.э.; Спартак; Лукулл.

Объяснение:

4,7(72 оценок)

Открыть все ответы

Ответ:

Yana20056578910

25.12.2022

Упродовж другої половини XIV - першої половини XV ст. вдосконалювалося землеробство. Поширювалося трипілля. Плуг витісняв у лісові смуги соху й рало. Селяни почали користуватися довгою косою; вирощували переважно жито, ячмінь, овес, пшеницю, гречку, горох тощо. Підвищення цін на м'ясо на європейських ринках спонукало шляхту до розведення у маєтках волів і корів; примножувалося поголів'я свиней. Розвивалися також городництво, садів ництво, бджільництво й рибальство.

Збільшувалася переробка деревини: виготовлялася велика кількість дьогтю, смоли, поташу, ванчосу (тонкі дошки). Розвинутими промислами були солеваріння (у Прикарпатті) та видобування руди (у Волині й Поліссі). Множилися ремесла. Так, на початку XVI ст. у містах налічувалося 150-200 ремісничих спеціальностей. Для регулювання виробництва і захисту власних інтересів ремісники об'єднувалися у самоврядні групи - цехи (спілки), діяльність яких визначалася спеціальними статутами. Їх очолювали старшини (цехмістри), що обиралися з-поміж найвпливо-віших майстрів. Підмайстри й учні у вирішенні цехових справ участі не брали. Перші цехи з'явилися наприкінці XIV ст. у Галичині та Закарпатті. Наприкінці XV ст. у Львові налічувалося вже 14 цехів. З цього часу вони виникають у містах Західного Поділля, Волині та Київщини. Займалися ремеслом і позацехові ремісники, котрих називали партачами.

Збільшення обсягів продукції, що виготовлялася на продаж, сприяло розвитку внутрішньої і зовнішньої торгівлі. Однак тут існували різні обмеження (купці були зобов'язані везти свої товари лише визначеними шляхами, зупинятися у містах, які мали право ведення торгівлі, продавати товари на певних умовах тощо). За кордон вивозилися полотно, шапки, хутряні вироби, холодна зброя, ювелірні прикраси, воли, зерно і т. ін. Важливими центрами торгівлі були Львів, Київ та Кам'янець-Подільський.

У другій половині ХІУ-ХУ ст галося пожвавлення еко-номічного життя, з'явилися ремісничі цехи.

Більшість сіл були невеликими. В них існувала сільська громада, що складалася переважно з дворищ (їх утворювали великі родини) або окремих господарств - димів. Орна земля перебувала у спадковому володінні індивідуальних господарств, а луками, випасами, водоймами спільно користувалися селяни різних дворищ і димів. Очолював громаду виборний отаман; існував ісопнийі суд - суд селянського сходу. Села об'єднувалися у соціально-територіальні осередки -волості, очолювані виборними «старцями». Останні захищали інтереси селян, збирали їх на віча для розв'язання важливих питань волосного життя.

За правовим становищем селяни поділялися на похожих (вільних), котрі мали право відходу від свого володаря, та непохожих (отчичів), позбавлених такого права. До найзаможніших належали служилі селяни - слуги, котрі перебу-вали на службах, за що отримували 1-2 волоки землі й звільнялися від інших повинностей.

Вільними залишалися данники, що виплачували данину державі. Тяглові селяни за користування землею виконували відробіткову повинність (оранка поля, засівання зерна та ін.) зі своїм тяглом (робочою худобою) на користь держави чи землевласника. Серед селянства було чимало збіднілих: сусіди й підсусідки, котрі селилися при дворах заможних селян; коморники, які не мали свого житла і наймали комори; городники, що володіли тільки городами, та халупники, котрі мали лише хати. Упродовж ХІУ-ХУ ст. раби, челядь та холопи перетворювалися на залежних селян.

Селяни виплачували податки й виконували повинності. Основним державним грошовим податком у Литві був податок на військові потреби. Селяни маєтків, які належали великим землевласникам, виплачували податки натурою й грошима. Відбували й державні повинності: споруджували й ремонтували замки, зводили мости, греблі тощо.

4,6(35 оценок)

Ответ:

Пожалуйста1531

25.12.2022

Первое высшее учебное заведение России - основано в 1687 г.
Основано было по инициативе Симеона Полоцкого.
Первыми преподавателями академии стали приглашенные из Константинополя ученые, братья Иоанникий и Софроний Лихуды.
Так как академия была Словяно-греко-латинского, на первом месте стояли изучения трёх языков (греческого, славянского и латинского), также преподавалась грамматика, риторика, пиитика ( т.е.поэтическое искусство), физика и обязательно богословие.
Академия была всесословным учебным учреждением.

4,8(94 оценок)

Это интересно:

Взаимоотношения

01.11.2021

Как страстно целовать: советы и рекомендации для пар...

Компьютеры-и-электроника

02.04.2023

Как сделать, чтобы ваш блог отображался в начале списка результатов поиска...

Компьютеры-и-электроника

23.05.2020

Как удалить файлы Только для чтения без проблем...

Питомцы-и-животные