ответ: 9 листопада 1799 першим консулом став наполеон бонапарт. весною 1800 він зробив ряд кампаній проти південної німеччини, австрії і італії. захопивши лівобережжя рейну, наполеон компенсував німецьким князям збиток, надавши їм території крихітних держав за рейном.
був підписаний конкордат з папою пієм vii (1801), що визначив положення недавно відновленої церкви у франції. потім послідувало укладення амьенського мирного договору з ією (1802), який передбачав заспокоєння європи. у франції бонапарт переглянув конституцію, реорганізував інститут франції (французьку академію і чотири другорядні академії), заснував орден почесного легіону і 1804 втравні проголосив себе імператором франції.
наполеон продовжив переділ німеччини і італії, розпустив священну римську імперію, а потім наголову розбив прусську армію в двох битвах – під йеной і ауерштедтом. вслід за цим тріумфом він окуповував берлін (1806), де підписав знаменитий декрет про континентальну блокаду, метою якого було торгівлі з ією і доведення її до стану банкрутства.
проводячи політику блокади, наполеон пішов на прямі переговори з царем олександром і і підписав з ними в 1807 тільзітській мир. проте на іншому кінці європи в іспанії несподівано спалахнула повномасштабна війна. австрійський ерцгерцог карл спробував організувати «національний німецький опір» французам, але наполеон розгромив австрійські війська в битві при ваграме (1809) і в результаті укладення шенбруннського мирного договору у відні досяг зеніту своєї слави. він став одноосібним правителем франції, межі якої тепер проходили за рейном, уздовж побережжя північного моря і по іншу сторону альп (в тоскані і далмациі).
йому беззастережно підкорялася вся європа на захід від росії і на схід від португалії. на початку 1812 наполеон, підготувався до масованого нападу на росію. спочатку вторгнення протікало майже безперешкодно, і після бородінськой битви в середині вересня була захоплена москва. так і не зумівши вирішити, що ж робити з росією. наполеон віддав наказ про відступ. під ударами росіян партизан відступ перетворився на втечу, а сувора зима усугубляла тяжке положення французької армії.
під час воєнної кампанії 1813-1814 армія наполеона завдала кілька поразок військам шостої антинаполеонівської коаліції (австрія, ія, пруссія, росія, швеція), однак у вирішальній лейпцизькій битві (яку також називають «битвою народів»)19 жовтня 1813 наполеонівські війська були розбиті. це була найтяжча поразка в його житті. він втратив 30 тис. солдатів, і відступ на захід відбувався так само безладно, як і втеча з росії. на іншому березі рейну наполеон перегрупував свої сили і відчайдушно бився на шляху до парижа. не зумівши захистити столицю, після вступу союзницьких військ у квітні 1814 у париж, наполеон 6 квітня зрікся престолу у палаці фонтебло. за рішенням союзних монархів він зберіг свій титул і отримав у володіння невеликий острів ельба в середземному морі. 20 квітня 1814 наполеон покинув фонтенбло і відправився на заслання.
объяснение:
