Джон Фицджеральд Кеннеди (1917-1963) - 35-й президент США, первый президент США-католик, самый молодой избранный президент в истории страны. Хорошо известно, что первая «ознакомительная» встреча советского и американского лидеров в Вене в июне 1961 г. отличалась напряженностью и весьма скупо освещалась в советских средствах массовой информации, что не позволяло советским людям вынести суждение о человеке, с которым предстояло иметь дело советским руководителям в ближайшие годы. Официальные коммюнике фиксировали в самых общих выражениях лишь обсуждавшиеся в ходе переговоров темы, но не их суть и, конечно, не тон, в котором оба лидера обменивались своими взглядами на международные проблемы Иванян Э.А. От Джорджа Вашингтона до Джорджа Буша. Белый дом и пресса. - М.: Политиздат, 1991. - С. 201.. Комментируя позднее содержание бесед с Н.С. Хрущевым, Дж. Кеннеди сказал американскому политическому обозревателю Дж. Рестону: «По-моему, он [Хрущев] поступил так из-за Залива Кочинос. Мне кажется, он подумал, что любой, кто оказался настолько молодым и неопытным, чтобы влезть в эту заварушку и не справиться, слаб в коленках. Пока он придерживается подобных идей, мы ничего ним не добьемся. Так что нам придется действовать» Киссинджер Г. Дипломатия / Пер. с англ. - М.: Науч.-изд. центр "Ладомир", 1997. - С. 127.. Кеннеди четко усвоил убежденность Хрущева в существовании и трех видов войн ? традиционных, ядерных и освободительных, лишь последняя из которых была, по мнению советского лидера, исторически неизбежна.
Эта встреча не решила ни одной проблемы двусторонних и международных отношений, и оба лидера возвратились в свои столицы, не надеясь на возможность договориться о чем-то существенном в ближайшие годы. Более того, непримиримая позиция, занятая Н.С. Хрущевым по берлинскому вопросу, свидетельствовала о перспективе лишь дальней пего осложнения советско-американских отношений.
В такой напряженной международной обстановке наступил 1962 год - год, который и дает основание озаглавить это послесловие как «Еще один профиль мужества». Это был год Кубинского кризиса ? одного из самых крупных международных кризисов после окончания Второй мировой войны. В течение двух его недель мир был ближе к третьей мировой войне с применением ядерного оружия, чем когда-либо на протяжении всех послевоенных десятилетий Броган Х. Джон Кеннеди. - Ростов-на Дону: Феникс, 1997. - С. 104..
Версальсько-Вашингтонська система договорів, підписаних після Першої світової війни, передбачала збереження і зміцнення загального миру та безпеки, непорушності кордонів, загального роззброєння. Було створено міжнародну організацію — Лігу Націй, що повинна була контролювати дотримання міжнародних норм.У 1930-х рр. політика Німеччини, Італії та Японії, які уклали «антикомінтернівський пакт», стає агресивною. Великі держави (Англія і Франція) проводили політику «невтручання» і «умиротворення» агресора.Лідери Німеччини, Італії, Великої Британії та Франції у вересні 1938 р. уклали мюнхенську угоду про поділ Чехословаччини. У березні 1939 р. Німеччина окупувала Чехію, а Угорщина — Закарпаття. Таким чином, Німеччина поширювала свій вплив на Схід. За цих умов радянський уряд пішов на зближення з гітлерівською Німеччиною.Визначивши наступною жертвою Польщу і остерігаючись при цьому війни на два фронти, Берлін також був зацікавлений у нейтралітеті, а ще краще — в союзі з Москвою.23 серпня 1939 р. у Москві було підписано радянсько-німецький пакт про ненапад, відомий як «пакт Молотова - Ріббентропа». Він був розрахований на 10 років. Мав 10 статей. Важливим додатком до пакту був таємний протокол про поділ Східної Європи на «сфери інтересів» між двома державами. Секретний протокол передбачав поділ Польщі на сфери впливу та територіальні приєднання до Німеччини та СРСР, введення Радянським Союзом своїх військ у західноукраїнські землі після початку німецької окупації Польщі. Радянська територія окупації східних територій Польщі передбачалася вздовж річок Нарва - Вісла - Сян.Фінляндія, Естонія, Латвія – до радянської сфери впливу.Литва – спочатку до Німецької, але після вторгнення німців до Польщі – віддали Литву до сфери впливу СРСР.Наслідком Мюнхенської угоди 1938 р. і пакту «Молотова - Ріббентропа» був початок 1 вересня 1939 р. Другої світової війни. Гітлерівська Німеччина напала на Польщу. 17 вересня 1939 р. розпочався наступ радянських військ проти Польщі, названий офіційною радянською пропагандою «визвольним походом» Червоної Армії у Західну Україну та Західну Білорусію.
28 вересня 1939 р. радянсько-німецький воєнно-політичний союз був підтверджений договором про дружбу і кордон. Новий договір, уточнюючи розмежувальну лінію між цими державами по території Польщі, формально підтверджував включення західноукраїнських і західнобілоруських земель до складу СРСР. Населення Радянського Союзу збільшилося на 12 млн осіб.
У Західній Україні було інспіровано «відновлення» радянської влади.
+ були укладені радянсько-німецька торгівельна угода ( 19 серпня 1939 р)
+ угода про торгівлю (лютий 1940 р)
Наслідок – СРСР уникнула війни на 2 фронти, виграла час для ретельної підготовки у війні.
Объяснение:
Надеюсь Вся инфа что тебе нудна кратко, но понятно изложена в ответе. Могу ещё более кратко, но ты спешишь видимо.