20 октября 1696 года (что соответствует 30 октября по григорианскому календарю) Боярская Дума по представлению царя Петра I приняла постановление «Морским судам быть ...», и это стало первым законом о флоте и признанием официальной датой его основания.
А в начале марта 1697 г. из России в Западную Европу выехало Великое посольство. Великими полномочными послами были назначены:
Лефорт Франц Яковлевич — генерал-адмирал, Новгородский наместник;
Головин Фёдор Алексеевич — генерал и воинский комиссарий, Сибирский наместник;
Возницын Прокофий Богданович — думный дьяк, Белёвский наместник.
При них было более 20 дворян и до 35 волонтёров, среди которых находился урядник Преображенского полка Пётр Михайлов — сам царь Пётр I, фактически руководивший этой масштабной экспедицией на Запад для изучения европейского опыта и, прежде всего, корабельного искусства. Перед Петром, только что завоевавшим Азов, стояла задача создания мощного военного флота. На специальной сургучной печати, которую царь ставил на своих письмах во время путешествия, была надпись: «Я ученик и ищу себе учителей».
Формально Пётр следовал инкогнито, но его заметная внешность легко выдавала его. Да и сам царь во время путешествия нередко предпочитал лично возглавлять переговоры с иностранными правителями. Возможно, такое поведение объясняется стремлением упростить условности, связанные с дипломатическим этикетом.
1) А Польщі
2)В Організації українських націоналістів (ОУН )
3)Б В. Липинський
4)А Голодомор 1932—1933 рр. та політичні репресії в УСРР
5)В Організація українських націоналістів (ОУН )
6)А Польщі
7)1,4,5
8)1 - В
2 - Г
3 - А
4 - Б
9)Б, А, Г, В
10)За Мюнхенською угодою 30 вересня 1938 року Судетська область Чехословаччини без її згоди була передана Німеччині. Скориставшись сприятливою ситуацією, чехи та закарпатські українці стали домагатися отримання автономії для своїх народів.
22 листопада 1938 року Чехословацька Республіка ухвалила закон про Конституцію Карпатської України. Уряд розгорнув роботу з підготовки виборів до Сейму Карпатської України. Проте останнє слово в розв’язанні проблеми Закарпаття належало Німеччині, на підтримку якої розраховували карпатські українці.
З проголошенням автономії Карпатської України українська карта в руках Гітлера стає справжнім козирем. Він використовує її як засіб тиску і шантажу у відносинах як з потенційними противниками, так і майбутніми союзниками. Угорська влада неодноразово зверталася до Гітлера, претендуючи на Закарпаття. Однак спочатку пропозиції були марними. Нарешті 2 листопада 1938 року за рішенням Віденського арбітражу Карпатська Україна мала поступитися Угорщині Ужгородом, Береговим, Мукачевим та прилеглими до них районами, де мешкало 1 млн. 100 тис. людей. Столицею Карпатської України став Хуст. Гітлер прагнув перетворити Угорщину на свого сателіта, тож передача частини Закарпатської України була своєрідним авансом майбутньому союзникові Німеччини. Досвід короткого існування української державності в Закарпатті став першим свідченням того, що спроба вибороти українську незалежність за до нацистської Німеччини є безперспективною справою.