Останній гетьман Війська Запорозького, голова козацької держави на Лівобережній Україні (1750-1764Представник козацького родуРозумовських. Граф Російської імперії, генерал-фельдмаршал. ). Вхожий в царську милість и родину.
К.Розумовський намагався перебудувати Гетьманщину на самостійну українську державу європейського типу. Це пожвавлення українського політичного життя й думки було пов'язане з діяльністю самого К.Розумовського. Він намагався — але без успіху — дістати право дипломатичних зносин, дбав про розвиток української торгівлі й промисловості, розпочав широку програму «національних строєній» (у зв'язку з проектом перенесення столиці до Батурина — цими заходами керував Г. Теплов), реформував козацьке військо («воїнська екзерциція», за проектом полковника лубенського Івана Кулябки та інші заходи), планував відкриття університету в Батурині, сприяв розвиткові української науки (зокрема історії), літератури й мистецтва.
По мнению историков, гуннская империя, унаследованная братьями после смерти их дяди Ругилы, простиралась от Альп и Балтийского моря на западе до Каспийского (Гуннского) моря на востоке. Впервые эти правители упоминаются в исторических летописях в связи с подписанием мирного договора с правителем Восточной Римской империи в городе Маргус (ныне - Позаревак). Согласно этому договору римляне должны были удвоить выплату дани гуннам, сумма которой должна была составлять впредь семьсот фунтов золотом в год.
Відповідь:
Останній гетьман Війська Запорозького, голова козацької держави на Лівобережній Україні (1750-1764Представник козацького родуРозумовських. Граф Російської імперії, генерал-фельдмаршал. ). Вхожий в царську милість и родину.
К.Розумовський намагався перебудувати Гетьманщину на самостійну українську державу європейського типу. Це пожвавлення українського політичного життя й думки було пов'язане з діяльністю самого К.Розумовського. Він намагався — але без успіху — дістати право дипломатичних зносин, дбав про розвиток української торгівлі й промисловості, розпочав широку програму «національних строєній» (у зв'язку з проектом перенесення столиці до Батурина — цими заходами керував Г. Теплов), реформував козацьке військо («воїнська екзерциція», за проектом полковника лубенського Івана Кулябки та інші заходи), планував відкриття університету в Батурині, сприяв розвиткові української науки (зокрема історії), літератури й мистецтва.
Пояснення: