Однією з особливостей японської культури е її тривалий розвиток в ізоляції (політика сакоку - закриття країни) аж до середини XIX ст - початку періоду Мейдзі. На культуру і менталітет японців великий вплив справило острівне положення країни, а також стихійні лиха (землетруси, тайфуни, цунамі), що знайшло відображення в ставленні японців до природи як до живої істоти - традиційна релігія синто. Поряд з синто співіснує буддизм, а також конфуціанська мораль. Вміння захоплюватися миттєвою красою природи, є особливістю національного характеру, і знайшло втілення в багатьох видах мистецтва Японії.Японський живопис - один з найдавніших і найвишуканіших видів мистецтва. Для японського живопису, як і для літератури, характерне зображення природи в якості носія божественного начала. У ХІХ столітті найвідомішим живописцем та гравером був Кацусіка Хокусай. В 1800, у віці 41 року, художник став називати себе Гакедзін Хокусай - «Хворий на живопис Хокусай». Представлена картина з серії "36 видів Фудзі" Нецке - мініатюрна скульптура, невеликий різний брелок на традиційній японській одежі кімоно і косоде, яка була без кишень. З нецке не треба плутати з окімоно - мініатюрною японською скульптурою, схожою і оформленням, і сюжетом, і розмірам, але окімоно без отвору. Орігамі - мистецтво складувати фігурки з паперу своїм корінням сягає Китаю, де було винайдено папір. Спочатку орігамі використовувалось в релігійних обрядах. Довгий час це мистецтво було доступно лише представникам вищих станів. Тільки після Другої світової війни орігамі вийшло за межі Сходу і потрапило в Америку і Європу, де відразу знайшло своїх прихильників. Японії як в жодній країні світу широко використовувався віяло. Воєначальники віддавали з його до накази на полі бою, в театрі він грав роль символу, з'явились віяла для чайних церемоній, весіль, інших церемоній та ритуалів. Віяла увійшли в повсякденне життя японців - віялом віяли рис і пшеницю, роздували вогонь в печі... "В житті японця віяло абсолютно незамінна річ: опусканням віяла виказується пошана вельможі, порухом віяла японці вітаються один з одним, на віялі японець подає бідному милостиню, на ньому він приймає гостинці й дарунки тощо."В Японії розрізняють два види віял: утіва і сенсу. Утіва вважається чисто японським винаходом. В період Едо, коли життя японців стало більш мирним, утіва поширилися серед артистів, акторів, гейш, борців сумо і просто людей середнього класу. Сенсу має китайське походження. В Японії використовувався в основному в бойових мистецтвах.
Изяслав (в крещении Димитрий) родился в 1024г. Годы правления: 1054-1078 гг.
Его отец - великий князь Киевский Ярослав Мудрый, мать - шведская принцесса Ингегерда (в крещении Ирина). При жизни отца Изяслав получил Туровскую землю, а после смерти старшего брата Владимира в 1052 г. стал князем Новгородским.
В 1054 г. по завещанию отца Изяслав получил великое Киевское княжение, а его сын Мстислав – Новгород.
Правление Изяслава Ярославича происходило в союзе с братьями – Черниговским князем Святославом и переяславским князем Всеволодом. Они пересмотрели «Русскую правду» и приняли «Правду Ярославичей», учредили отдельные митрополии в княжествах. Историки назвали их систему триумвиратом Ярославичей. Также братья вместе в 1055 и 1060 гг. разгромили торков.
В 1064 г. князь Изяслав Ярославич отразил вторжение половцев. В 1067 г. киевский князь с братьями разорили г. Минск в отместку за ограбление Новгорода Всеславом Брячиславичем, Полоцким князем. И в том же году во время мирных переговоров Всеслав был схвачен и заточен в киевскую тюрьму.
В 1068 г. братья Ярославичи были побеждены половцами на р. Альте. Отказ Изяслава I Ярославича выдать оружие киевлянам для защиты от половцев вызвал народное восстание против него. Киевляне освободили Всеслава Брячиславича и провозгласили его своим князем, а Изяслав Ярославич был вынужден бежать в Польшу просить у своего племянника, князя Болеслава II.
В 1069 г. Изяслав I Ярославич вернулся в Киев с польским войском и вернул себе престол, учинив расправу над виновниками своего изгнания.
В 1073 г. младшие братья, Святослав и Всеволод, вступили в заговор против киевского князя Изяслава, в результате чего в 1075 г. Изяслав снова бежал в Польшу, а Святослав Черниговский захватил киевский престол.
Но Изяслав I Ярославич был изгнан и из Польши, т.к. польский князь вступил в союз со Святославом и Всеволодом. Тогда Изяслав отправился в Германию за к императору Генриху IV, но и там получил отказ.
Скитания Изяслава закончились в 1076 г., когда внезапно умер Святослав Ярославич, и он снова вернул себе власть. А Всеволод, помирившись с братом, удалился в Чернигов в 1077 г.
В 1078 г. против Изяслава и Всеволода Ярославичей восстали их племянники, тмутараканский князь Олег Святославич и князь-изгой Борис Вячеславич. В битве на Нежатеной Ниве за Черниговское княжество Олег бежал, Борис был убит. Ярославичи победили, но Изяслав от полученной раны умер. Гибель Изяслава и Бориса упоминается в «Слове о полку Игореве».
Похоронен Изяслав I Ярославич в соборе Святой Софии в Киеве.
Во время княжения Изяслава был построен Димитровский монастырь в Киеве, выделена земля для Киево-Печерского монастыря.
Князь Изяслав был женат на дочери польского короля Мешко II Ламберта, Гертруде (в крещении Елена).
Дети: Ярополк (князь Волынский и Туровский), Святополк II Изяславич (князь Полоцкий, Новгородский, Туровский, а затем и великий Киевский), Мстислав (князь Новгородский).
Я заставлял рабов пахать землю,отдавать мне большую часть урожая и, вообще,очень хорошо жил.Но тут пришло письмо,открыв его ,я увидел,что меня вызывают на войну.И начал думать ,что же дальше делать... Я ничего не умею,а соответственно погибну сразу.Я решил отправить своих рабов на войну вместо меня,но кто же будет кормить меня?Посмотрев на них я увидел какие они никчемные и бесполезны. На следующий день я пошел на рынок рабов и начал искать сильного раба,чтобы отправить его на войну под моим именем.Я нашел то,что искал.Этот раб был силен и могуч,он был похож на скалу.Я купил его,потратив почти все состояние и отправил на войну.Хотя я и потратил много денег,но зато я сохранил свою жизнь.
Культура Японії
Однією з особливостей японської культури е її тривалий розвиток в ізоляції (політика сакоку - закриття країни) аж до середини XIX ст - початку періоду Мейдзі. На культуру і менталітет японців великий вплив справило острівне положення країни, а також стихійні лиха (землетруси, тайфуни, цунамі), що знайшло відображення в ставленні японців до природи як до живої істоти - традиційна релігія синто. Поряд з синто співіснує буддизм, а також конфуціанська мораль. Вміння захоплюватися миттєвою красою природи, є особливістю національного характеру, і знайшло втілення в багатьох видах мистецтва Японії.Японський живопис - один з найдавніших і найвишуканіших видів мистецтва. Для японського живопису, як і для літератури, характерне зображення природи в якості носія божественного начала. У ХІХ столітті найвідомішим живописцем та гравером був Кацусіка Хокусай. В 1800, у віці 41 року, художник став називати себе Гакедзін Хокусай - «Хворий на живопис Хокусай». Представлена картина з серії "36 видів Фудзі" Нецке - мініатюрна скульптура, невеликий різний брелок на традиційній японській одежі кімоно і косоде, яка була без кишень. З нецке не треба плутати з окімоно - мініатюрною японською скульптурою, схожою і оформленням, і сюжетом, і розмірам, але окімоно без отвору. Орігамі - мистецтво складувати фігурки з паперу своїм корінням сягає Китаю, де було винайдено папір. Спочатку орігамі використовувалось в релігійних обрядах. Довгий час це мистецтво було доступно лише представникам вищих станів. Тільки після Другої світової війни орігамі вийшло за межі Сходу і потрапило в Америку і Європу, де відразу знайшло своїх прихильників. Японії як в жодній країні світу широко використовувався віяло. Воєначальники віддавали з його до накази на полі бою, в театрі він грав роль символу, з'явились віяла для чайних церемоній, весіль, інших церемоній та ритуалів. Віяла увійшли в повсякденне життя японців - віялом віяли рис і пшеницю, роздували вогонь в печі... "В житті японця віяло абсолютно незамінна річ: опусканням віяла виказується пошана вельможі, порухом віяла японці вітаються один з одним, на віялі японець подає бідному милостиню, на ньому він приймає гостинці й дарунки тощо."В Японії розрізняють два види віял: утіва і сенсу. Утіва вважається чисто японським винаходом. В період Едо, коли життя японців стало більш мирним, утіва поширилися серед артистів, акторів, гейш, борців сумо і просто людей середнього класу. Сенсу має китайське походження. В Японії використовувався в основному в бойових мистецтвах.