Никакое сотрудничество с внешним врагом, в особенности с таким внешним врагом, который преследует цели геноцида и уничтожения твоего народа, не может быть оправдано внутриполитическими причинами. А нацистская Германия являлась именно таким врагом: Гитлер развязал эту войну с целью уничтожения СССР, порабощения и уничтожения его народов.
О сталинском режиме можно говорить многое, но даже самый жестокий режим лучше полного небытия. Сталинский СССР, при всех своих недостатках, защитил народы, вошедшие в его состав, от вражеской агрессии, и сделал всё, чтобы восстановить народное хозяйство после войны. Какими бы жестокими ни были отдельные его политики, СССР был в общем и целом за жизнь и процветание, а не за смерть и уничтожение. Поэтому те, кто верно защищал его, делали правое дело, а те, кто переметнулись на сторону врага, как бы они не оправдывали это - совершили тяжкое преступление, предательство.
У другій половині 19 ст. йде бурхливий розвиток капіталізму, що переходить до імперіалістичної стадії. До початку 20 ст. майже весь колоніальний світ виявляється поділеним і починаються зіткнення між імперіалістичними державами та їх об'єднаннями.
Для останніх десятиліть 19 ст. властива боротьба за захоплення ще вільних колоніальних територій, гарячково завершується поділ світу. Ні в Африці, ні в Полінезії, ні в Азії, ні в Америці на кінець 19 ст. вже майже не лишається не поділених територій.
У цей час зароджується проблема переділу колоній між найпотужнішими імперіалістичними державами світу. На вирішення цього завдання спрямована зовнішня політика і діяльність дипломатії провідних імперіалістичних держав: Англії, Франції, Німеччини, Росії, Північно-американських Сполучених штатів, Японії. На економічно передові раніше Англію і Францію починають тиснути молоді капіталістичні країни — Німеччина, США, Японія. Услід за європейськими країнами на шлях імперіалізму стає і Російська імперія.
Объяснение: