Періодизація української революції 1917-1921 рр. займає одне з провідних місць у тематичному комплексі політики пам’яті П. Порошенка. Найвизначніші події характеризуються святкуванням сторіччя подій революції. Ця тема є найактуальнішою зараз, оскільки події багатовікової старовини, символічно поєднані з сучасним етапом історії України. У виступах правлячої еліти постійно підкреслюється символічний зв’язок із державним творенням того часу; шукають подібності з революційними подіями століття.
У цей період пам’ятний канон війни змінився щодо святкування Дня Соборності України. Президент України, повернув традицію особистого вшанування пам’яті учасників битви під Крутами. Помітно також наслідування меморіальних ініціатив Ющенка. Внаслідок прийняття законів про декомунізацію були змінені умови виконання президентського указу.
Мотивами діяльності ГРР, було просвітити український народ, який перебував у складі Австрійської імперії, де постійно виникали міжнаціональні конфлікти. На території Західної України претендували інші народи. І там де українці становили більшість, вони ніколи не були господарями своєї землі. Таким чином, українська еліта у вигляді греко-католицьких священників вирішила вести просвіту українського народу. Адже вирішальним фактором своєї приналежності у ті часи була віра. ГРР підтримала національні права всіх поневолених народів Австрійської імперії під час Австрійської революції.
ГРР - перша політична організація в Україні, яка намагалася відстоювати інтереси українців на західноукр. землях.
ГРР вели свою просвітницьку діяльність через видавництво газети "Зоря Галицька" (доречі, якщо не помиляюсь, то це перша україномовна газета на Західноукраїнських землях). Головною руською радою було створено українське видавництво - Галицько-руська матиця. За сприянням ГРР, було скликанно Собор руських вчених. Також вони хотіли поділити Галичину на Східну (українську) та Західну (польську). Але цього так і не сталося, через невдоволення польської сторони від цієї пропозиції.
Таким чином можна побудувати логічний ланцюжок, що діяльність ГРР була направлена на розвиток української нації. Впершу чергу можна сказати, що робили усе, аби українці знали хто вони, аби не загубитися в інших народах. Виступали за свободу народів імперії. Діяльність ГРР дала велкий культурний поштовх українцям західних земель. А намагання поділити Галичину - можна розцінити, як намагання знайти мирне вирішення конфлікту з поляками та уникнення конфронтації.
Объяснение:
Трипільські селища розташовувались на високих рівних місцях поблизу рік і потоків. В основному це були родові або племінні тривалі поселення, що налічували від десятка до сотні жител та господарських споруд. Такі селища мали чітке планування – всі будови були розташовані кількома рядами або концентричними колами навколо великого майдану, на якому стояли одна або декілька громадських споруд – святилищ. Поселення були різних розмірів, а найбільші з них зосереджувалися у межиріччі Південного Бугу та Дніпра, де відомо близько 30 пам’яток площею понад 50 га.
Тут знайдені також поселення-гіганти площею від 150 до 450 га, які налічували понад 2 тис. жител. Найголовнішим елементом у плануванні таких поселень було створення кількох овалів забудови, діаметр яких сягав 1–3,5 км. Вони утворювали вулиці та квартали в центральній частині поселення. Це були на той час найбільші в Європі, а можливо, й у світі перші справжні протоміста, в кожному з яких проживало до 25 тис. людей.
Житла трипільців були переважно наземними, одно- чи двоповерховими і різними за розмірами (площею від 30 до 150 кв. м.). Самі будівлі являли собою чотирикутники правильної форми. Конструкція їх була досить складною: у землю вбивали дубові стовпи, між якими плели стіни з хмизу, котрий вимащували глиною, зверху накривали соломою чи очеретом. Дах був двосхилий, з отвором для диму, долівку мазали глиною. Часто житла мали піддашшя. Вікна були