Вест-И́ндия (англ. West-Indies, нидерл. West-Indië — «Западная Индия» или «Западные Индии») — историческое название островов Карибского моря, в том числе Карибских островов (см. список), Багамских островов и островов в прилегающих к ним водах Мексиканского залива и Атлантического океана (в том числе и некоторые континентальные острова — у побережья континента). Противопоставляется Ост-Индии («Восточной Индии») — странам Южной и Юго-Восточной Азии.
Вест-Индия
англ. West-Indies, нидерл. West-Indië
Antillas (orthographic projection).svg
Характеристики
Крупнейший остров
Куба
Общая площадь
244 890 км²
Наивысшая точка
3087 м
Население
42 000 000 чел. (2009)
Плотность населения
171,51 чел./км²
Расположение
19° с. ш. 74° з. д.HGЯO
Акватория
Атлантический океан
Вест-Индия
Основним соціальним розподілом у Римі став розподіл на вільних і рабів. Єдність вільних громадян Риму (квиритів) деякий час підтримувалася існуванням їхньої колективної власності на землю і рабів, що належали державі. Проте з часом колективна власність на землю ставала фіктивною, громадський земельний фонд переходив до окремих власників, поки, нарешті, аграрний закон 3 року до н.е. не ліквідував його, остаточно затвердивши приватну власність.
Вільні в Римі розпадалися на дві соціально-класові групи: верхівку рабовласників ( землевласників, торговців) і дрібних виробників (хліборобів і ремісників ), що становили більшість суспільства. До останніх примикала міська біднота, пролетарі. Через те, що рабство спочатку мало патріархальний характер, боротьба між великими рабовласниками і дрібними виробниками, які найчастіше самі обробляли землю і працювали в майстернях, довгий час становила основний зміст історії Римської республіки. Тільки з часом протиріччя між рабами і рабовласниками виступає на перший план. Раби в період республіки перетворюються на основний пригноблений і експлуатований клас. Головним джерелом рабства був військовий полон. Так, після розгрому Карфагена в рабство було звернуто 55 000 осіб, а всього в II-I ст. до н. е. - більше півмільйона.